Мікора Михайло Олександрович
| Мікора Михайло Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 17 березня 1964 (60 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна Чехія | |||
| Жанр | натюрморт і портрет | |||
| Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1982) і Київський державний художній інститут (1990) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Стороженко Микола Андрійович | |||
| Батько | Мікора Олександр Ілліч | |||
| Сайт | mikora.eu | |||
| | ||||
Михайло Олександрович Міко́ра (нар. 17 березня 1964, Київ) — український живописець.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 17 березня 1964 року в місті Києві (нині Україна). Син художника Олександра Мікори.
Протягом 1976—1982 років навчався у Київській художній середній школі; у 1982—1990 роках — у Київському художньому інституті[1], де був учнем Миколи Стороженка. 1994 року виїхав до Праги.
Творчість[ред. | ред. код]
Працює у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створює переважно портрети, натюрморти. Серед робіт:
- «Музиканти» (1997);
- «Останній день збирання» (1998);
- «Натюрморт» (1999);
- «Чоловік» (2012);
- «Берлін» (2013);
- «Царський нарцис» (2015);
- «Букет квітів із яблуками» (2017);
- «Дівчина» (2017);
- «Поле соняшників» (2017);
- «Поцілунок» (2017);
- «Букет із мандоліною» (2018);
- «Книжкова полиця» (2018).
Бере участь у всеукраїнських, зарубіжних мистецьких виставках з 1992 року. Персональні виставки відбулися у Стокгольмі у 1995 році, Празі у 2000—2001 роках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mikhail Mikora / Artmajeur.com. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Т. І. Березюк. Мікора Михайло Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
|
