МіГ-19

МіГ-19
МіГ-19
Призначення: винищувач
Перший політ:

24 травня 1952 (СМ-2/1)

5 січня 1954 (СМ-9/1)
Прийнятий на озброєння: 1955
Знятий з озброєння: 2010
Період використання: 19552005
Розробник: МіГ
Екіпаж: 1 особа
Максимальна швидкість (МШ): 1452 км/год
Довжина: 12,54 м
Висота: 3,89 м
Розмах крила: 9,0 м
Площа крила: 25,0 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: 55°
Споряджений: 7,560 кг
Тяга (потужність): 2x2600 кгс
Тяга форсажна: 2x3250 кгс
Гарматне озброєння: 3x30 мм 3x30 мм

МіГ-19 у Вікісховищі

МіГ-19 (за кодифікацією НАТО: Farmer) — радянський одномісний реактивний винищувач другого покоління, що був розроблений КБ МіГ на початку 50-х років. Став першим серійним надзвуковим винищувачем в СРСР. МіГ-19 використовувався в системі ППО СРСР та експортувався за кордон.

Розробка та виробництво[ред. | ред. код]

Винищувач МіГ-19 став подальшим розвитком реактивного винищувача МіГ-15біс, що спочатку був доведений до варіанту МіГ-17, а потім і до МіГ-19. Свій перший політ цей винищувач здійснив 5 січня 1954 року, а вже в 1955 році був прийнятий на озброєння ВПС СРСР.

За ліцензією МіГ-19 серійно вироблявся також в Китаї, де отримав індекс Shenyang J-6.

Всього за роки виробництва Китай та СРСР разом випустили близько 8500 МіГ-19.

МіГ-19 на війні[ред. | ред. код]

Винищувач МіГ-19 широко використовувався під час бойових дій. Цей винищувач у повітряному бою зустрічався з американськими літаками. Добре себе проявив як винищувач та перехоплювач.

Характеристики[ред. | ред. код]

Модифікації[ред. | ред. код]

Модифікації МіГ-19, що будувалися серійно в СРСР:

  • МіГ-19: Перший серійний варіант з трьома гарматами НР-23 і двигунами РД-9Б.
  • МіГ-19П: Всепогодний перехоплювач з РЛС РП-1 «Смарагд» і двома гарматами НР-23 (на пізніх серіях РП-5 «Смарагд-2» і дві гармати НР-30).
  • МіГ-19ПГ: МиГ-19П з апаратурою передачі даних і наведення із землі «Горизонт-1».
  • МіГ-19С: Винищувач з трьома гарматами НР-30, оновленим складом БРЕО і поліпшеннями в конструкції планера.
  • МіГ-19Р: Розвідувальний літак на базі МіГ-19С з двигунами РД-9БФ-1, двома гарматами НР-30 і фотокамерами АФА-39 на місці третьої.
  • МіГ-19СВ: Висотний перехоплювач з полегшеною конструкцією, двома гарматами НР-30 і двигунами РД-9БФ-1.
  • МіГ-19ПМ: Перехоплювач без гарматного озброєння, з чотирма ракетами РС-2У і РЛС РП-2У «Смарагд-2».
  • МіГ-19ПМЛ: МіГ-19ПМ оснащені станцією наведення із землі «Лазур».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]