Музична акустика
Аку́стика музи́чна — наука, яка вивчає природу музичних звуків і співзвучностей, закони їх сприймання, музичні системи та лади і процеси, що відбуваються в голосовому апараті людини при співі та в музичних інструментах під час гри на них. Музична акустика ґрунтується на фізичній акустиці (закони коливання пружних тіл, закони резонансу тощо) та психофізіології слуху (властивість органу слуху, слухові відчуття). В свою чергу музична акустика служить основою для розуміння явищ, які розглядаються в елементарній теорії музики, гармонії, оркестровці, що безпосередньо зв'язує музичну акустику з музичною творчістю та виконавським мистецтвом.
Ряд музикознавців (Г. Ріман, П. Гіндеміт) використовували дані музичної акустики для побудови «природно-наукових» концепцій музики, а фізики і психологи (Г. Гельмгольц, К. Штумпф, В.Келер) — для створення «фізіологічних» концепцій музичного сприйняття. У Росії внесок у музичну акустику внесли М. О. Гарбузов (розробив так звану зонну теорію музичного слуху), Л. С. Термен, А. О. Володін, Є. О. Мурзін (творці електромузичних інструментів), Є. В. Назайкінський.
Дані музично-акустичних досліджень широко застосовуються на практиці, особливо у вихованні слуху та освіті музикантів-виконавців, у конструюванні та настройці музичних інструментів (у тому числі, при реконструкції старовинних інструментів, що застосовуються в автентичному виконавстві), в організації сучасного звукозапису (в т.ч. оснащення аудіостудію), в техніці композиції електронної музики і т. д.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Ананьев А. Б. Элементы музыкальной акустики : [учеб. пособие] / А. Б. Ананьев. — К. : Феникс, 2008. — 223 с. : ил., портр. ; 21 см. — Библиогр.: с. 222—223 (42 назв.). — 250 экз. — ISBN 978-966-651-507-3
- Helmholtz H. Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für Theorie der Musik. Braunschweig, 1863; рус. перевод под назв. «Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки». СПб., 1875.
- Stumpf C. Tonpsychologie. 2 Bände. Leipzig, 1883 (Bd.1); Leipzig, 1890 (Bd.2).
- Riemann H. Katechismus der Akustik (Musikwissenschaft). Leipzig, 1891; начиная со 2-го издания (1914) под назв. «Handbuch der Akustik»; рус. перевод Н. Д. Кашкина под назв. «Акустика с точки зрения музыкальной науки» (М., 1898).
- Hindemith P. Unterweisung im Tonsatz. Teil 1. Mainz, 1937.
- Музыкальная акустика, под ред. Н.А. Гарбузова. М., 1954.
- Применение акустических методов исследования в музыкознании. Сб. статей. М., 1964.
- Володин А.А. Роль гармонического спектра в восприятии высоты и тембра звука // Музыкальное искусство и наука. М., 1970.
- Кузнецов Л. А. Акустика музыкальных инструментов. М., 1989.
- Назайкинский Е.В. ТВМ // Музыка и информатика. М., 1999.
- Старчеус М. С. Слух музыканта. М.: Моск. гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 2003.
- Алдошина И. А., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник для вузов. СПб.: Композитор, 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
- Акустика музична [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| ||||||||||||||||||||||||||
|
