Музей історії донецької міліції

Музей історії донецької міліції
48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889000002777607° пн. ш. 37.80417000002777428° сх. д. / 48.00889000002777607; 37.80417000002777428Координати: 48°00′32″ пн. ш. 37°48′15″ сх. д. / 48.00889000002777607° пн. ш. 37.80417000002777428° сх. д. / 48.00889000002777607; 37.80417000002777428
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Донецьк
Адреса г. Донецк, ул. Горького, 61
Засновано 1974
Відкрито 1974
Музей історії донецької міліції. Карта розташування: Україна
Музей історії донецької міліції
Музей історії донецької міліції (Україна)
Мапа

CMNS: Музей історії донецької міліції у Вікісховищі

Музей історії донецької міліції — музей присвячений історії донецької міліції.

Історія[ред. | ред. код]

Музей створено 1974 року.

20 грудня 2007 року відкрито другу залу.

З 2011 року входить до списку з 50 культурних об'єктів Донецької області.

24 грудня 2011 року на честь 20-річчя української міліції відкрито третю залу. Зал відкрили генерал-лейтенант Володимир Малишев та полковник міліції Віктор Дубовик.

Експозиція[ред. | ред. код]

Експозиція зібрана, завдяки працівникам міліції та місцевим жителям. Серед експонатів є плакати з гаслами, копія собаки з Донського розшуку. На стінах музею історії донецької міліції висять експонати, що показують перетворення з царської поліції на радянську міліцію. У музеї 3 зали:

  • Перший — присвячений роботі міліції під час Радянсько-німецької війни. Серед експонатів зберігаються нагороди, документи та зброя.
  • Другий — присвячений роботі міліції після закінчення війни . Серед експонатів зберігаються фотографії, кубки та інші нагороди.
  • Третій — присвячений формуванню міліції з початку XX століття до 1960-х років. В експозиції зали є документи, фотографії та воскові фігури.

З 2014 року приміщення і фонди музею знаходяться в окупації.

4 липня 2019 року у місті Маріуполь одночасно зі святкуванням Дня Національної поліції відкрили музей органів внутрішніх справ Донеччини, який у певному сенсі замінив музей у Донецьку.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]