Музей кераміки Принцесегоф
Музей кераміки Принцесегоф  | |
|---|---|
 | |
| 53°12′10″ пн. ш. 5°47′31″ сх. д. / 53.20298900002777742° пн. ш. 5.79214400002777818° сх. д.Координати: 53°12′10″ пн. ш. 5°47′31″ сх. д. / 53.20298900002777742° пн. ш. 5.79214400002777818° сх. д. | |
| Тип | музей керамікиd |
| Країна |  Нідерланди |
| Розташування | Леуварден |
| Адреса | 8911DZ Grote Kerkstraat 11[1] |
| Засновано | 1917 |
| Відкрито | 1917 |
| Сайт | princessehof.nl |
  Музей кераміки Принцесегоф (Нідерланди) | |
| Нагороди | |
 | |
 Музей кераміки Принцесегоф у Вікісховищі | |
Музей кераміки Принцесегоф (нідерландською : Keramiekmuseum Princessehof) — музей кераміки в місті Леуварден у Нідерландах.
Назва музею походить від однієї з двох будівель, у яких він розміщений: невеликий палац (hof означає «королівський двір»), побудований у 1693 році та пізніше придбаний Марією Луїзою Гессен-Кассельською (1688—1765).
Інша будівля — добудована при колишній фортеці 15 століття. Цікаві будівлі музею, у яких розміщені колекція кахлів, кераміки та керамічної скульптури.[2]
Нідерландський художник-графік М. К. Ешер, відомий натхненними математикою концептуальними літографіями, гравюрами на дереві й металі, в яких він досліджував пластичні аспекти понять нескінченності і симетрії, особливості психологічного сприйняття складних тривимірних об'єктів, народився в 1898 році в середньому будинку[3]
Історія будівлі[ред. | ред. код]
1731 року будівлю придбала Марія-Луїза, яка з невеликим двором переїхала до Принцесгофу в Леувардені після того, як вона пішла з посади регента після досягнення її сином Вільгельма IV повноліття. З часом вона зібрала велику колекцію порцеляни.
Після її смерті будівлю було розділено на три будинки, і один з яких придбав нотаріус Леувардена Нанне Оттема (1874—1955). Разом з дружиною Грієтє Кінгма він колекціонував твори мистецтва. 1917 року вони заснували музей, основою колекції якого стала колекція порцеляни, зібрана Марією-Луїзою, і окрасою якої є кераміка розміщена в старовинній їдальня в стилі бароко.
Кераміка[ред. | ред. код]
Фонд Оттема-Кінгма зберігає традиції засновників музею, забезпечуючи доступ відвідувачам до онлайнової бази колекції та пов'язаної з нею бібліотеки.[4]. Фонд також є офіційним власником колекції азійської кераміки, яка містить предмети від 2800 року до нашої ери до 20 століття.[5] Окрім азійської колекції, є також широкий асортимент європейської та деяких ісламських керамічних виробів.
У музеї також постійно експонується колишня майстерня голландського кераміста Яна ван дер Варта.
У музеї часто проводяться виїзні художні виставки.
Колекції музею[ред. | ред. код]
- Азійська, зокрема китайська кераміка та порцеляна 2800 р. до н. е.-1900 р. н. е.
- Кахлі та посуд з Близького Сходу (ісламські країни).
- Європейська кераміка (зокрема Порцеляна Веджвуд, Майсенська порцеляна) 15-19 століття
- Предмети модерну та Ар-декоз фаянсу та порцеляни, бл. 1885—1940 років
- Сучасні керамічні предмети (близько 1950-х років)
- Повністю умебльована майстерня нідерландського кераміста Яна ван дер Варта
- Їдальня в стилі бароко принцеси Марії Луїзи Гессен-Кассельської з чудовою порцеляною
Галерея[ред. | ред. код]
Вибір творів зі збірки:[6]
-
Плитка квітковий розпис -
Жовта ваза -
Стіна китайських тарілок Чжанчжоу -
-
Камінна полиця -
Фарфоровий розпис на камінній полиці
.jpg)
.jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://whichmuseum.nl/museum/keramiekmuseum-princessehof-leeuwarden-102
- ↑ George McDonald (2011). Frommer's Belgium, Holland and Luxembourg. p. 398.
- ↑ Maurits Cornelis Escher, Flip Bool, J. L. Locher (1982). M.C. Escher, his life and complete graphic work. p. 10
- ↑ Nina Simon (2010). The Participatory Museum. p. 107
- ↑ Asian ceramics [Архівовано 2011-01-31 у Wayback Machine.], Rijksmuseum.
- ↑ For more images, see Category:Collection of Keramiekmuseum Princessehof