Музей гомосексуальності
Музей гомосексуальності  | |
|---|---|
| нім. Schwules Museum | |
 | |
| 52°30′15″ пн. ш. 13°21′28″ сх. д. / 52.50430000002777575° пн. ш. 13.35790000002777944° сх. д.Координати: 52°30′15″ пн. ш. 13°21′28″ сх. д. / 52.50430000002777575° пн. ш. 13.35790000002777944° сх. д. | |
| Тип | LGBT museumd LGBT archived і видавництво |
| Тема | ЛГБТ[1] і гей |
| Країна |  Німеччина |
| Адреса | Lützowstraße 73, 10785 Berlin |
| Засновано | 1985 |
| Відкрито | 1985 |
| Сайт | schwulesmuseum.de |
  Музей гомосексуальності (Німеччина) | |
 | |
 Музей гомосексуальності у Вікісховищі | |
Музей гомосексуальності (нім. Schwules Museum, в перекладі «гей-музей») — берлінський музей, який займається науковими дослідженнями питань, пов'язаних з гомосексуальністю, і присвячений історії гомосексуальності і ЛГБТ-руху в Німеччині. Серед експонатів музею — фотографії, документи і картини.
За словами директора музею Карла-Хайнца Штайнле, музей є історичним музеєм і не належить до музеїв еротики, як, можливо, багато хто думає[2].
Історія музею[ред. | ред. код]
У 1984 році в Берліні була проведена перша тематична виставка під назвою «Ельдорадо — історія, культура і побут гомосексуальних чоловіків і жінок в Берліні 1850—1950». Виставка мала великий успіх, її відвідало понад 45 тисяч осіб, тому було вирішено продовжити збір та демонстрацію тематичних матеріалів вже у власному музеї.[3][2] Метою створення музею був показ широкому загалу життя чоловіків-гомосексуалів. Таким чином, творці музею хотіли зламати різні однобокі негативні психологічні кліше і показати багатогранність життя гомосексуалів, тим самим допомогти людям бути більш толерантними по відношенню до них.
Гей-Музей був відкритий в 1985 році зусиллями активістів, якими було утворено товариство «Союз друзів Гей-Музею в Берліні» (нім. Verein der Freunde eines Schwulen Museums in Berlin e.V.).[4][5] Перші експозиції музею в 1985-1989 роки проходили в будівлі берлінської ЛГБТ-організації AHA-Berlin. У 1989 році музей переїхав в будівлю на проспекті Мерінгдамм 61.
У 2009 році музей прийняв свого 13-тисячного відвідувача. До 60 % гостей музею складають туристи. З нагоди ювілею Сенат Берліна вирішив виділити музею по 250 тисяч євро в 2010 і 2011 роках.[6][7][8] На початку 2011 року Федеральний президент Німеччини Крістіан Вульфф нагородив двох засновників музею Андреаса Штернвайлера і Вольфганга Тайси «Кавалерським хрестом за заслуги»[9].
У травні 2013 року музей переїхав в нове просторе приміщення в районі Тіргартен. Оновлений музей перетворився на дослідний центр, де крім виставкових залів також є великий архів і бібліотека, доступні для всіх бажаючих[2][10].
Виставки[ред. | ред. код]
Сьогодні Музей гомосексуальності є єдиною в своєму роді організацією, яка детально вивчає всі аспекти життя гомосексуалів: історію, культуру і мистецтво, а також повсякденне життя. На даний момент в музеї діють 127 експозицій[9].
З грудня 2004 року в музеї діє постійна експозиція «200 років гомосексуальної історії», що охоплює історію Німеччини з 1790 по 1990 роки і пов'язану з розвитком відносини німецької держави і суспільства до гомосексуалів. Особливе місце в експозиції займає тема переслідування і знищення геїв і лесбійок за часів Третього рейху[11].
Крім того, щороку діють різні змінючі один одного виставки. В останні роки музей виходить за рамки початкової концепції і містить також і матеріали, присвячені лесбійству і трансгендерності[12].
Два рази на рік Музей гомосексуальності поряд з іншими музеями Берліна бере участь в знаменитій берлінській Довгій ночі музеїв.
З липня по жовтень 2010 року в музеї проходила виставка робіт Ральфа Кеніга.[13] З грудня 2010 року по березень 2011 року — виставка робіт Жана Жене.[14] До березня 2012 року в музеї проходить виставка, присвячена Магнусу Гіршфельду[15].
З 2015 року в музеї проходить найбільша за всю його історію виставка «Homosexualität_en», підготовлена спільно з Німецьким історичним музеєм[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ WorldCat Identities — 2007.
- ↑ а б в Ксения Максимова. (20 червня 2013). На межі статі: Музей гомосексуальності в Берліні. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|6=(довідка) - ↑ Все о'гей - берлінський Музей гомосексуальності. Germania Online. 18 лютого 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - ↑ Schwules Museum — Freunde eines Schwulen Museums e.V. (нім.)
- ↑ Berlin's Schwules Museum, Exploring The Past And Present [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] // NPR (англ.)
- ↑ Das Schwule Museum in Berlin erhält Senatsförderung [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rainbow Online (нім.)
- ↑ Senatsgeld für das Schwule Museum [Архівовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine.] // Siegessäule (нім.)
- ↑ Ehrung für Schwules Museum[недоступне посилання з квітня 2019] // tv.berlin (нім.)
- ↑ а б Orden für Gründer des Schwulen Museums [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] // Queer.de (нім.)
- ↑ Das Schwule Museum zieht nach Tiergarten (нім.). berlin.de. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 квітня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|5=(довідка) - ↑ Schwules Museum [Архівовано 6 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Berlin.de (нім.)
- ↑ Berlin: Das Schwule Museum wird immer lesbischer [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.] // Lesben.org (нім.)
- ↑ Schwules Museum Berlin feiert 50 Jahre Ralf König[недоступне посилання] // Focus (нім.)
- ↑ Schwules Museum ehrt Jean Genet [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Queer.de (нім.)
- ↑ Die Sauciere des Magnus Hirschfeld [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Queer.de (нім.)
- ↑ Die Ausstellung «Homosexualität_en»: Die Verschiebung der Mitte. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- schwulesmuseum.de — офіційний сайт Музею (нім.)
- Bilder von UNS: Zwei Ausstellungen im Schwulen Museum Berlin[недоступне посилання з червня 2019] // DU&ICH (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей гомосексуальності
|
