Мочульський Михайло Михайлович
| Мочульський Михайло Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 листопада 1875 Миколаїв над Дністром |
| Помер | 14 лютого 1940 (64 роки) Львів[1] або Івано-Франківськ[2] |
| Поховання | Івано-Франківський меморіальний сквер |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина → .svg){kind=small} УНР →  Польща →  УРСР |
| Діяльність | перекладач, літературознавець, літературний критик, письменник, правник, нотаріус, літературознавець |
| Галузь | літературознавство[3], літературна критика[3], творче та професійне письмоd[3], перекладацтво[d][3] і приватне право[3] |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | українська[4][3] і польська[3] |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Миха́йло Миха́йлович Мочу́льський (13 листопада 1875, Миколаїв, теперішня Львівська область — 14 лютого 1940) — український критик, літературознавець, перекладач. Дійсний член НТШ.[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Львівський університет 1898 року, працював юристом.
Вивчав творчість Тараса Шевченка, Івана Манжури, Івана Франка, поетів «української школи» в польській літературі — Северин Гощинський, Йосиф Богдан Залеський, Антоній Мальчевський.
Перекладав твори Василя Стефаника польською мовою — збірка «Кленові листки», 1904. Писав статті з української етнографії, художні твори.
Дійсний член НТШ, в 1904—1913 роках — член управи товариства.
1918-го призначений до складу делегації УНР на мирних переговорах у Бересті. Виконував обов'язки перекладача і нотаря для потвердження достовірності підписів контрагентів.
Працював нотаріусом у Городку, Тернополі, Гримайлові (1920 — грудень 1931).
.jpg)
Листувався з Михайлом Грушевським.
Похований у меморільному сквері Івано-Франківська.
Серед його робіт:
- 1901 — «Привілеї м. Миколаєва над Дністром [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]» // Записки НТШ. — 1901. — Том 43.
- 1917 — «Кн. Микола Андрійович Цертелів»,
- 1922 — «До генези й пояснення „Інтродукції“ до „Гайдамаків“ Т.Шевченка» — ЗНТШ,
- 1938 — «Іван Франко». — Львів, 1938,
- 1938 — «Погруддя з бронзи. Микола Цертелев і Іван Манджура», Львів.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ощипок Н. Л. «Михайло Мочульський у літературному процесі кінця ХІХ — початку ХХ ст.», 2009.
- Щербак Л. Мочульський Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 570. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мочульський Михайло Михайлович [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мочульський Михайло Михайлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 344.
- Лексика [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Знання про Україну [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
