Мотрунич Петро Харитонович

Мотрунич Петро Харитонович
Народився	27 липня 1911(1911-07-27) Березне, Ровенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Польська Республіка  СРСР
Діяльність	робітник, політик
Знання мов	українська
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Автограф

Петро́ Харито́нович Мотру́нич (Мотру́ніч) (27 липня 1911(1911-07-27), Березне, Ровенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — невідомо) — український радянський діяч, робітник електростанції, завідувач Березнівської районної бази «Заготскот» Ровенської області. Депутат Верховної Ради УРСР I скликання (1940—1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 липня 1911 року в багатодітній родині селянина-наймита в містечку Березне, тепер Березнівський район Рівненська область, Україна. З 1920 по 1926 рік навчався в народній школі містечка Березного, але через нестатки змушений був покинути навчання.

З 1926 року наймитував у поміщика Малинського, потім працював кочегаром на гуральні в селі Зурне (Зірне).

З 1929 року — помічник машиніста електростанції поміщика Малинського в селі Зурне (Зірне). Покалічив пальці правої руки, п'ять місяців не працював. Потім повернувся на електростанцію робітником.

З осені 1939 року — активіст, член та заступник голови робітничого комітету електростанції та гуральні села Зурне (Зірне) Березнівського району Ровенської області. З січня 1940 року — відповідальний за збереження колишнього поміщицького господарства пана Малинського в Березнівському районі.

14 лютого 1940 — червень 1941 року — завідувач Березнівської районної бази «Заготскот» Ровенської області.

24 березня 1940 року обрано депутатом Верховної Ради УРСР I скликання по виборчому округу № 349 Ровенської області.

Під час Німецько-радянської війни залишився на окупованій території, жив та працював в Березному: старшим охоронцем у колгоспі імені 17 вересня села Зурне, кочегаром на місцевій електростанції.

Після приходу Червоної армії протягом 8—22 лютого 1944 року був заарештований органами НКВС.

Станом на квітень 1945 року працював технологом на Зурнівському спиртовому заводі.

Подальша доля не відома.

Джерела[ред. | ред. код]

• Мотрунич Петро Харитонович: облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 217—219.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 61.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.] // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]: газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
• Червоний прапор: газета. — Ровно, 1940. — березень.