Мороз Василь Максимович
| Мороз Василь Максимович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 2 лютого 1942 (82 роки) с. Озеро, Генеральна округа Житомир, Райхскомісаріат Україна | ||||||||
| Громадянство |  СРСР  Україна | ||||||||
| Діяльність | терапевт | ||||||||
| Alma mater | ВНМУ | ||||||||
| Науковий ступінь | доктор медичних наук | ||||||||
| Посада | екс-ректор ВНМУ (1988-2023) | ||||||||
| Партія | КПРС, Партія регіонів | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Мороз Василь Максимович (нар. 2 лютого 1942, с. Озеро, Райхскомісаріат Україна) — радянський і український терапевт, доктор медичних наук (1984), професор (1986), академік Національної академії медичних наук України (2010); колишній ректор (з 1988 по 2023[1]), професор (з 1984), завідувач кафедри (з 1991 до 2016) Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова; екс-голова Асоціації ректорів медичних вишів України (1991—2017). Герой України (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2016). Нагороджений Орденом Російської Православної Церкви Святого Рівноапостольного великого князя Володимира І ступеня (2008)[2]. Професійну кар'єру розпочав у м. Шпиків.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 2 лютого 1942 року в селі Озері Немирівського району Вінницької області в сім'ї колгоспників.
Закінчив Вінницький медичний інститут (1967, нині Вінницький національний медичний університет), лікар-терапевт.
1967—1968 — терапевт, Шпиківська дільнична лікарня Вінницької області, 1968—1969 — асистент, 1969—1972 — аспірант кафедри нормальної фізіології, 1972—1976 — асистент, 1976—1984 — доцент, з 1984 — професор, з 1991 — завідувач кафедри, 1975-82 — вчений секретар ради інституту, 1982—1984 — заступник декана лікувального факультету, 1984-86 — декан педіатричного факультету, 1986—1988 — проректор з навчальної роботи, з 1988 до 2023— ректор, Вінницький медичний інститут (Вінницький державний медичний університет імені М. І. Пирогова, від червня 2002 — Вінницький національний медичний університет імені М.І Пирогова).
19 січня 2023 — звільнений із посади ректора Наказом Міністра охорони здоров'я України внаслідок «закінчення строку дії контракту»[1].
З березня 1990 — депутат Вінницької облради (Ленінський округ № 3, обраний в 1-й турі). 1992—1994 — заступник голови, Вінницької обласної ради народних депутатів.
2008 — нагороджений Орденом Російської Православної Церкви Святого Рівноапостольного великого князя Володимира І ступеня[3].
Відомий особистою принциповою позицією на підтримку УПЦ МП.
В 2010—2014 — депутат Вінницької обласної ради 6-го скликання, член фракції «Партії регіонів»[4][5].
Регіональне видання «33-й канал» звернуло увагу: «Саме за мандат депутата від регіоналів сьогодні йому найбільше дорікають. Як він пояснив в одному із інтерв'ю „33-му каналу“, до цієї партії його покликали донька та зять тодішнього керівника вінницьких регіоналів Сергія Татусяка, які працювали у вузі»[6].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Кандидатська дисертація «Електрофізіологічні дослідження представництва і шляхів слухової системи в корі мозочка» (Інститут фізіології АНУ, 1972); докторська дисертація «Інтеґрована функція мозочка базальних ганглій і моторної кори в програмуванні та регуляції рухів» (Інститут фізіології АНУ, 1983).
Почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського[7].
Автор і співавтор понад 225 наукових праць.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2003) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у підготовці висококваліфікованих фахівців для охорони здоров'я, багаторічну плідну наукову, педагогічну і громадську діяльність[8]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (18 травня 2017) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[9]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2002)[10][11]
- Орден «За заслуги» III ст. (4 лютого 1997) — за вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну плідну педагогічну і наукову діяльність[12]
- Заслужений діяч науки і техніки України (1993)[10]
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2016 року — за роботу «Створення засобів та технологій еферентної терапії на основі нанокремнезему» (у складі колективу)[13]
- Почесна грамота Верховної Ради України (2003)[10]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (29 січня 2002) — за багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток медичної науки, і освіти, підготовку висококваліфікованих спеціалістів та з нагоди 60-річчя від дня народження[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Наказ про звільнення Мороза В.М. з посади ректора - Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова. www.vnmu.edu.ua. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ ВНМУ ім. М. І. Пирогова: ювілеї, події, дати – 2022 : календар знаменних і пам’ятних дат / уклад. О. А. Юрчишина, В. В. Кокус, М. І. Шпукал ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2021. – 156 с. с. с. С. 19.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ ВНМУ ім. М. І. Пирогова: ювілеї, події, дати – 2022 : календар знаменних і пам’ятних дат / уклад. О. А. Юрчишина, В. В. Кокус, М. І. Шпукал ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2021. – 156 с. с. С. 19.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - ↑ 6-го скликання. vinrada.gov.ua. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Центральна виборча комісія України. Вінницька обласна рада. Фракції 6-го скликання. www.cvk.gov.ua. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Резонанс із новим ректором у вінницькому мед університеті. 33 Канал (укр.). 25 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 10.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2003 року № 866/2003 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 18 травня 2017 року № 135/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
- ↑ а б в Керівництво університету. МОРОЗ Василь Максимович [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Сайт Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
- ↑ Указ Президента України № 97/2002 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
- ↑ Указ Президента України від 4 лютого 1997 року № 95/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2017 року № 101/2017 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2016 року»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2002 року № 98 «Про нагородження Мороза В.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Мороз Василь Максимович [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Мороз Василь Максимович // Герої — освітяни і науковці України / Упоряд. О. А. Сай та ін. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Генеза, 2012. — с. 34-39. ISBN 978-966-11-0226-1.