Моложава Наталія Михайлівна

Моложава Наталія Михайлівна
Народилася 31 серпня 1901(1901-08-31)
село Велика Бурімка, тепер Чорнобаївського району Черкаської області
Померла 1989(1989)
Країна  СРСР
Національність українка
Діяльність політична діячка
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Наталія Михайлівна Моложава (31 серпня 1901(19010831), село Велика Бурімка, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — 1989) — українська радянська діячка, вчителька, директор низки шкіл Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в багатодітній родині селянина-бідняка у 1901 (за іншими даними — 1905) році. Незабаром батьки померли і Наталія Моложава виховувалася в родині старшої сестри. Наймитувала. Закінчила двокласне училище і шостий додатковий клас.

У 1921—1923 роках — завідувачка початкової школи села Михайлівки Чорнобаївського району.

У 1923—1927 роках — студентка Полтавського інституту народної освіти (педагогічного інституту).

У 1927—1932 роках — вчителька української мови та літератури Решетниківської семирічної школи Новосанжарського району Полтавщини. Була організатором хору та драмгуртка в селі Решетниках.

У 1932—1941 роках — вчителька української мови та літератури у школах міст Полтави та Києва.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році була евакуйована до Саратовської області РРФСР, а у 1942 році — до Омської області РРФСР, де працювала завідувачем навчальної частини (завучем) і викладачем історії та конституції СРСР інтернату евакуйованої Ленінградської середньої школи № 176.

У вересні 1944—1948 роках — директор Білицької середньої школи смт Білики Кобеляцького району Полтавської області. У 1948—1956 роках — директор Білицької семирічної школи Кобеляцького району Полтавської області.

З вересня 1956 року — директор Кустолівської семирічної школи Кобеляцького району Полтавської області.

Потім — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Зоря Полтавщини» (Полтава) — лютий 1955 року.
  • Моложава Н. Невпинно йти вперед// Слово про радянського вчителя — К.: Радянська школа, 1957 — с. 449—452