Млинівка (притока Бистриці-Солотвинської)

Млинівка
Млинівка біля садівничого товариства «За Мир» та у районі ЖК «Озеро»
Мапа русла Млинівки
48°51′45″ пн. ш. 24°34′49″ сх. д. / 48.86245° пн. ш. 24.580247° сх. д. / 48.86245; 24.580247
ВитікСтебник Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати48°51′44.82″ пн. ш. 24°34′48.89″ сх. д. / 48.8624500° пн. ш. 24.5802472° сх. д. / 48.8624500; 24.5802472
ГирлоБистриця-Солотвинська Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати48°55′5.14″ пн. ш. 24°40′16.55″ сх. д. / 48.9180944° пн. ш. 24.6712639° сх. д. / 48.9180944; 24.6712639
Похил, м/км3,65 м/км
Басейнбасейн Дністра Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни: Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонІвано-Франківська область
РайонІвано-Франківський район
Довжина11,5 км
Площа басейну:до 2 км²
Притоки:Радчанка Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Млині́вка (іноді Млині́вка (Стебни́цька)) — мала річка в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Права притока Бистриці-Солотвинської (басейн Дністра), поживлювач Міського озера Івано-Франківська.

Загальна протяжність русла від витоку до гирла становить 11,5 км з площею водозабору до 2 км² та похилом річки 3,65 м/км. Витоки знаходяться на окраїнах с. Стебник. Нижче, русло проходить через території населених пунктів: смт Лисець, с. Драгомирчани, с. Крихівці, територію м. Івано-Франківськ та його новим мікрорайоном «Калинова слобода»[1].

Млинівка є правою притокою р. Бистриці-Солотвинської. На всій протяжності русло змінене під впливом інтенсивної господарської діяльності минулих століть та використання води річки для задоволення різноманітних потреб. Гирло на даний час знаходиться за межами садівничого товариства «Прикарпаття». В пригирловій частині, після виходу з території садівничого товариства «За Мир» річка каналізована фактично до місця впадіння в р. Бистрицю-Солотвинську. Випуск води здійснюється з труби. Має праву притоку Радчанку[2].

Функцію підтримання безперервного водообміну міського озера виконують річки Млинівка та її права притока Радчанка[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Найбільша водна артерія Княгинина. Млини не дозволялося споруджувати на природних водоймах через їх можливе знищення повенями. Тому воду підводили спеціально облаштованими каналами, так званими млинівками. Загалом на річці розташовувалося п'ять млинів, через кожні два кілометри. Впадала у Бистрицю в районі мостопроводу на вулиці Галицькій. В кінці 1960-х років річку сховано в труби, які згодом перенаправили у дощову каналізацію[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Костинюк О. (10 липня 2019). Нечистоти – у Млинівку? Як небайдужі франківці борються за чисті водойми. Galka if.ua. Процитовано 22 грудня 2024.
  2. Технічний науковий звіт з комплексної екологічної оцінки річок Млинівка (Стебницька) та Радчанка — ст. 14, 122. Процитовано 31 березня 2025.
  3. Андрій М. (12 серпня 2024). Чому обміліло озеро з фонтаном у Франківську: пояснення еколога. Прикарпатська інформаційна корпорація. Процитовано 31 березня 2025.
  4. Горощак В. (21 березня 2015). Малі річки Станиславова. Firtka. Процитовано 22 грудня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]