Михайло Олександр Четвертинський
Михайло Олександр Четвертинський | |
---|---|
Народився | 19 вересня 1741 Річ Посполита |
Помер | 7 серпня 1796 (54 роки) Варшава, Королівство Пруссія |
Країна | Річ Посполита |
Alma mater | Кадетський корпус[d] |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], староста Житомирськийd і Q66201308? |
Рід | Святополк-Четвертинські |
Батько | Владислав Святополк-Четвертинськийd |
Нагороди | |
Михайло Олександр (* 19 вересня 1741 — † 7 липня 1796, Варшава) — найстарший син князя Владислава Гавриловича та його дружини Катерини Радзиміньської, брат чернігівського каштеляна Феліціяна. Хорунжий полку гвардії ВКЛ, в 1768 році флігельад'ютант короля, потім ротмістр народової кавалерії. Посол сейму 1773 року, засідатель сеймової делегації з Антонієм Св.-Четвертинським. Через особистий інтерес спочатку не протидіяв реформам. Був противником конституції 3 травня 1791, у Львові агітував за Тарговицьку конфедерацію. Житомирський староста[1] за рішенням сейму 1773-75 років отримав посаду посіданням «емфітевтичним» разом з посадою старости тушинського та війтівствами.[2] Був власником Губина (Волинське воєводство).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Julian Nieć. Czetwertyński-Światopełk Felicjan (ur. ok. 1745)… S. 361
- ↑ Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 901. (пол.).— S. 911. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Julian Nieć Czetwertyński-Światopełk Felicjan (ur. ok. 1745) / Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — t. IV/2, zeszyt 17. — S. 361. (пол.)
- Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 901. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Książęta Czetwertyńscy (04) (пол.)