Михайлов Олег Миколайович
| Михайлов Олег Миколайович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 12 листопада 1968 Дерно, Ківерцівський район | |
| Смерть | 21 липня 2014 (45 років) Луганськ, Україна | |
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | «Сепаратист» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ | Територіальна оборона | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Оле́г Микола́йович Миха́йлов (нар. 12 листопада 1968, Дерно, Ківерцівського району — пом. 21 липня 2014, поблизу Луганська) — український військовик, вояк 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Олег Михайлов у селі Дерно Ківерцівського району. Працював кінологом та старшим групи затримання у міліції[1], пізніше працював приватним таксистом. Захоплювався мисливством, був членом УТМР і займався розведенням мисливських собак.[2][3] З початком Євромайдану брав активну участь у подіях у країні, був активістом Самооборони Майдану. З початком російської збройної агресії пішов добровольцем в батальйон «Айдар».[2][3] У батальйоні служив розвідником-навідником, завдяки його діям вдалося знешкодити більше 70 сепаратистів та врятувати десятки життів наших воїнів.[1][3] Боєць знаходився у групі швидкого реагування, часто за першої потреби ішов на передову, завжди знаходив у собі сили підбадьорити товаришів.[2][1] За свідченням побратимів, 20 липня 2014 року Олег Михайлов в районі Луганська потрапив у полон до сепаратистів, які спочатку катували безстрашного бійця, а потім розстріляли його[3][1] (за іншими свідченнями, боєць, щоб не потрапити у полон, сам підірвав себе гранатою[2][3]).
Удома у загиблого героя залишились дружина та 22-річний син.[2]
Похований Олег Михайлов у рідному селі Дерно.[3] Для організації допомоги сім'ї загиблого бійця обласна організація Федерації мисливського собаківництва України організувала змагання мисливських собак, кошти від яких передала сім'ї загиблого.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 28 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Див. також[ред. | ред. код]
- Айдар (батальйон)#Втрати
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 29 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Олег Михайлов
- Михайлов Олег Миколайович [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Указ Президента [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |