Милокумов Сергій Олександрович
| Милокумов Сергій Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 січня 1961 (64 роки)  Черкаси, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна Росія | |||
| Жанр | натюрморт | |||
| Навчання | Черкаська загальноосвітня школа № 8 (1978) і Харківський художньо-промисловий інститут (1983) | |||
| Вчитель | Шапошников Михайло Олександрович | |||
| Діяльність | художник, викладач університету | |||
| Напрямок | символізм, реалізм і імпресіонізм | |||
| Працівник | Кримський гуманітарний університет | |||
| Член | Спілка радянських художників України і Спілка дизайнерів України | |||
| Роботи в колекції | Московський музей сучасного мистецтваd і Лівадійський палац | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Сергій Олександрович Милоку́мов (нар. 6 січня 1961, Черкаси) — український і російський художник, педагог і громадський діяч. Член Спілки радянських художників України з 1988 року та Спілки дизайнерів України з 1989 року[1]; член комітету з геральдики так званої «Державної Ради Республіки Крим» з 2014 року та так званої «Експертної ради Громадської палати Республіки Крим»; член-кореспондент Російської академії мистецтв з 2019 року (відділення живопису)[2].
Народився 6 січня 1961 року в місті Черкасах (нині Україна). 1978 року із золотою медаллю закінчив Черкаську середню школу № 8[3]; 1983 року — з відзнакою[4] Харківський художньо-промисловий інститут, де був учнем Михайла Шапошникова, Ігоря Остапенка[5]. Проходив практику у Вищій школі дизайну та мистецтва HIF (Halle/s)[de] у Німеччині[4].
Працював провідним експертом торговельної фірми «Селто»; у 1997—2004 роках обіймав посаду арт-директора рекламної фірми «Рената»; протягом 2004—2013 років — професор кафедри образотворчого мистецтва, методики викладання та дизайну Кримського гуманітарного університету в Ялті[1].
Мешкає в Ялті в будинку на вулиці Сосновій, № 6А[6].
Працює у галузях станкового живопису (створює переважно натюрморти у стилях символізму, реалізму, імпресіонізму), книжкової та промислової графіки (розробляє торговельні марки, етикетки)[1], плакату[5].
- Серед живописних робіт
- «Молочним Шляхом» (1991);
- серія «Створення світу» (2004—2006);
- «Дев'ять золотих рибок» (2006);
- «Сім гранатів» (2010);
- «Шотландські сни» (2010);
- «Гліцинія» (2011);
- «Сонячний вітер» (2011);
- «День семи плодів» (2012);
- «Плоди у вересні» (2012);
- «Ґроно» (2012);
- «Священний птах Ібіс або в очікуванні Великого Нілу» (2019);
- «Ірисовий ранок» (2019);
- «Дев'ять» (2019);
- «Шотландські сни I» (2019);
- «Створення світів» (2019);
- «Шотландські сни II» (2019);
- «Передчуття польоту Червоної бабки» (2019);
- «Перерваний політ Червоної бабки I» (2019).
- Автор
- проєктів оформлення готелів «Слов'янське село», «Галявина Казок» (обидва — 2001), музейних комплексів «Вина і виногради Масандри» (2002), «Будинок князя Голіцина» (2004; усі — Ялта)[1];
- гербів Ялти та Лівадії, серії проєктів нагород і відзнак Автономної Республіки Крим[1];
- брендів «Крим» (Міністерство туризму Автономної Республіки Крим), «Лівадія» (Лівадійська селищна рада), «Ореанда Готель» (Ялта), «Масандра» (Ялта)[2].
Бере участь у всеукраїнських, закордонних мистецьких виставках з 1972 року. Персональні виставки провів у Бремені у 1996 році, Чикаго у 2006 році, Центральному будинку художника[ru] у Москві у 2010 році, галереї «Артефакт» у Москві у 2011, 2012, 2015, 2017 роках, «Lark Gallery» у Лос-Анджелесі у 2014 році, Ялті у 2016 році[1][2]. У Ялті відкрито постійно діючу «Галерею Милокумова»[4].
Роботи художника знаходяться у колекціях Московського музею сучасного мистецтва, Лівадійського палацу, у Фонді культури та мистецтва Абу-Дабі, а також у приватних галереях Росії та Німеччини[2].
- Заслужений художник України (2002)[7];
- Нагорода «Зірка упаковки України» (2003; за фірмовий стиль «Масандра»)[4];
- Нагорода «Краща обкладинка» для книги «Біла Каравела» Петра Осадчука видавничого дому «Молодь»[4];
- Премія Ялтинської міської ради імені Антона Чехова (2014)[2];
- Золота медаль «За заслуги перед Академією» Російської академії мистецтв (2015)[2];
- Подяка Російської академії мистецтв (2016)[2];
- медаль «Князь Григорій Потьомкін-Таврійський» (2017)[2];
- Державна премія Республіки Крим (2018)[2].
- ↑ а б в г д е Енциклопедія сучасної України, 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к Милокумов Сергей Александрович / Российская академия художеств. (рос.)
- ↑ Наші медалісти / Черкаська загальноосвітня школа I—III ступенів № 8.
- ↑ а б в г д Милокумов Сергей / ARTS.
- ↑ а б Милокумов Сергей Александрович / Крымская художественная галерея.
- ↑ Милокумов Сергій Олександрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 97.
- ↑ Указ Президента України від 24 травня 2002 року № 489/2002 «Про нагородження працівників видавничої справи»
- С. П. Джус. Милокумов Сергій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
| Словники та енциклопедії |
|---|
