Меєрзон Жозеф Ісакович

Меєрзон Жозеф Ісакович
Народився 31 жовтня 1894(1894-10-31)
Веліж, Velizh Uyezdd, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10) (43 роки)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
·вогнепальне поранення
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність політик
Партія ВКП(б)

Жозеф Ісакович (Ісаакович) Меєрзон (31 жовтня 1894(18941031), місто Веліж Вітебської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, відповідальний секретар Тульського губернського комітету РКП(б), 2-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б). Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в єврейській міщанській родині. Закінчив класичну гімназію і чотири курси фізико-математичного факультету Московського університету. Працював вчителем.

Член Бунду з березня 1917 по липень 1918 року. Був головою Веліжської організації «Бунду».

20 жовтня 1918 засуджений Вітебським губернським революційним трибуналом на 1 рік ув'язнення за контрреволюційну діяльність, амністований.

Член РКП(б) з січня 1919 року.

У лютому — серпні 1919 року — секретар, член організаційної комісії Веліжського повітового комітету РКП(б) Вітебської губернії.

У серпні 1919 — вересні 1920 року — секретар, член президії Вітебського губернського комітету РКП(б).

У вересні — грудні 1920 року — завідувач відділу агітації і пропаганди, член президії Рязанського губернського комітету РКП(б).

У грудні 1920 — травні 1923 року — відповідальний секретар Тульського губернського комітету РКП(б).

З 1923 року — ректор Середньоазіатського комуністичного університету в Ташкенті.

У листопаді 1925 — лютому 1928 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б).

У лютому 1928 — 5 січня 1930 року — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б).

З лютого 1930 року — відповідальний редактор журналу «Партийное строительство» в Москві.

15 жовтня 1931 — жовтень 1932 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК ВКП(б).

17 жовтня 1932 — 31 травня 1934 року — 2-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

У лютому — жовтні 1934 року — заступник керівника групи залізничного транспорту Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у Москві.

У жовтні 1934 — липні 1937 року — керівник групи залізничного транспорту Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у Москві.

У липні — жовтні 1937 року — керівник групи транспорту і зв'язку Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у Москві.

23 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 8 лютого 1938 року до страти, розстріляний 10 лютого 1938 року. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

14 травня 1955 року реабілітований, 28 лютого (13 березня) 1956 року посмертно відновлений у партії.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]