Мечислав Вольфке

Мечислав Вольфке
пол. Mieczysław Wolfke
Народився29 травня 1883(1883-05-29)
Російська імперія Ласк, Королівство Польське, Російська імперія
Помер3 травня 1947(1947-05-03) (63 роки)
Швейцарія Цюрих, Швейцарія
КраїнаПольща Польща
Національністьполяк
Діяльністьфізик, holographer, математик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВроцлавський університет
Паризький університет
Льєзький університет
Szkoła realna w Sosnowcud Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика
ЗакладВаршавська політехніка
Carl Zeiss
Університет Карлсруе
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Гданський політехнічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінь Dr. phil. з математики
Науковий керівникOtto Lummerd і Ernst Pringsheimd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВаршавське наукове товариство
Польське фізичне товариство
Німецьке фізичне товариство
Société Française de Physiqued
Swiss Physical Societyd
Велика національна ложа Польщі Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиKarol Wolfked Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Мечислав Вольфке (пол. Mieczysław Wolfke, 29 травня 1883(18830529), Ласк, Королівство Польське, Російська імперія — 3 травня 1947, Цюрих, Швейцарія) — польський фізик, член Польської Академії Наук (1932).

Навчався в 1901—1907 роках в Льєзькому і Паризькому університетах. У 1907—1910 рр. працював у Вроцлавському університеті, в 1914—1922 роках — В Цюрихському політехнікумі і університеті, в 1922—1939 роках — професор Варшавського політехнічного інституту. Організатор Інституту низьких температур у Варшаві.

Будучи ще 15-річним гімназистом з міста Ченстохова, в 1898 році послав до Петербурга заявку на винахід «Телектроскопа», де вперше запропонував передавати сигнал телевізійного зображення не по дротах, а по радіо. Основні ж його роботи з фізики низьких температур і оптиці, зокрема з теорії дифракційного зображення.

У 1911 році сконструював нову ртутно-кадмієву лампу, в 1927 році спільно з В. Кеєзомом відкрив два різновиди рідкого гелію — гелій I і гелій II, досліджував властивості рідкого гелію, рідкого і твердого водню. У 1920 році в роботі «Про можливості оптичного зображення молекулярної решітки» висунув і експериментально перевірив ідею голографічного методу отримання зображень. Цей метод реєстрації та відтворення об'єктів запропонував в 1948 році англійський фізик Д. Габор, що призвело до створення нового напряму прикладної оптики — голографії.

Також відомі його роботи з теорії тепла, квантової теорії і електричних розрядів в газах.

Посилання

[ред. | ред. код]