Мехо Кодро

Ф
Мехо Кодро
Особисті дані
Повне ім'я Мемед Кодро
Народження 12 січня 1967(1967-01-12) (57 років)
  Мостар, СФРЮ
Зріст 188 см
Громадянство  Боснія і Герцеговина
Позиція фланговий півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1991 Югославія «Вележ» 129 (48)
1991–1995 Іспанія «Реал Сосьєдад» 129 (73)
1995–1996 Іспанія «Барселона» 32 (9)
1996–1999 Іспанія «Тенерифе» 72 (18)
1999–2000 Іспанія «Алавес» 30 (5)
2000–2001 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів) 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–1992 Югославія Югославія 2 (0)
1996–2000 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 13 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006–2007 Іспанія «Реал Сосьєдад» (помічник)
2008 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
2008–2010 Іспанія «Реал Сосьєдад» (мол.)
2010–2013 Іспанія «Реал Сосьєдад Б»
2014–2015 Боснія і Герцеговина «Сараєво»
2017–2018 Швейцарія «Серветт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кодро.

Мехо Кодро (босн. Meho Kodro, нар. 12 січня 1967, Мостар) — югославський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Реал Сосьєдад» та «Барселону», а також національні збірні Югославії та Боснії і Герцеговини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за «Вележ». За перші два сезони в югославській Першій лізі провів лише 14 зустрічей, однак потім став гравцем стартового складу і взяв участь у виграші Кубка Югославії 1985/86. Всього провів шість сезонів за клуб, взявши участь у 129 матчах чемпіонату.

Після розпаду Югославії в 1991 році переїхав в Іспанію, де приєднався до «Реал Сосьєдаду». За сан-себастьянців Кодро провів 4 сезони, забиваючи в кожному як мінімум 10 м'ячів. У сезоні 1993/94 забив 23 м'ячі, а в наступному — 25, зайнявши друге місце в списку бомбардирів Ла Ліги, поступившись Трофеєм Пічічі лише Івану Саморано, що забив на 3 голи більше[1][2].

У 1995 році Мехо був придбаний «Барселоною»[3]. За «синьо-гранатових» він провів 32 гри, забивши 9 м'ячів, в тому числі відзначившись дублем 10 лютого 1995 року в Ель Класіко з «Реалом» (3:0)[4]. Після закінчення сезону, за результатами якого каталонський клуб став віце-чемпіоном Іспанії та фіналістом національного кубку, Йоган Кройф, що запрошував боснійця до команди, був звільнений, а Кодро був проданий в «Тенерифе». У «Тенерифе» Кодро провів три сезони до 1999 року, коли його команда вилетіла в Сегунду, і забив 18 голів у 72 матчах. З командою став півфіналістом Кубка УЄФА 1996/97, забивши в тому турнірі два голи[5][6]. Останній сезон 1998/99 став для Кодро першим і єдиним у своїй кар'єрі, в якому він не забив жодного голу.

Наступний сезон 1999/00 Мехо провів в «Алавесі»[7] і забив 5 голів в 30 матчах Ла Ліги. Загалом у іспанській Прімері Кодро провів 263 ігор і забив 105 голів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у ізраїльському «Маккабі» (Тель-Авів), за який виступав протягом сезону 2000/01 років, вигравши з командою Кубок Ізраїлю.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

4 вересня 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у товариській грі проти Швеції (3:4). 25 березня наступного року зіграв за збірну під керівництвом Івиці Осима ще один матч проти Нідерландів (0:0), проте через війну і розпад Югославії збірна припинила існування і Мехо тривалий час не грав на міжнародному рівні.

Лише з середини 90-х років, після визнання ФІФА і УЄФА збірної Боснії і Герцеговини Кодро відновив виступи за збірну і зіграв в шести кваліфікаційних матчах до чемпіонату світу 1998 року, який став першим відбором для молодої збірної, і забив у матчі зі Словенією (2:1)[8][9]. Всього провів у формі нової головної команди країни 13 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2006 року, увійшовши до тренерського штабу головного тренера «Реал Сосьєдада» Хосе Марі Бакеро[10], з яким був партнером у «Барселоні».

5 січня 2008 року був призначений головним тренером збірної Боснії і Герцеговини після того, як боснійська футбольна федерація прийняла його умови і обіцяла повну незалежність у футбольних питаннях[11]. Проте невдовзі становище змінилося, Кодро відмовився очолювати збірну у товариському матчі з Іраном, оскільки федерація призначила цю гру без його відома, і був звільнений 17 травня[12]. Він встиг провести лише 2 матчі.

Влітку 2008 року повернувся в Сан-Себастьян на посаду тренера юнацьких команд, а через два роки був призначений головним тренером другої команди клубу — «Реал Сосьєдад Б»[13].

26 вересня 2014 року очолив «Сараєво», проте після поганого старту у весняній частині сезону Кодро був звільнений.

30 грудня 2018 року очолив тренерський штаб команди «Серветт» з другого за рівнем дивізіону Швейцарії[14]. Пропрацював з нею майже півтора сезони, не змігши вирішити завдання підвищення у класі — «Серветт» двічі фінішував третім. Пішов у відставку у березні 2018 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Зріньскі»: 1985/86
«Маккабі» (Тель-Авів): 2000/01

Особисте життя[ред. | ред. код]

Має сина Кенана, який також став футболістом і виступав за іспанські клуби та збірну Боснії та Герцеговини. Протягом двох років він під наставництвом батька грав за «Реал Сосьєдад Б»[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Qué fue de... Kodro [What happened to... Kodro] (Spanish) . Cadena SER. 13 лютого 2009. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 15 червня 2016.
  2. ↑ Yo jugué en la Real: Meho Kodro [I played with Real: Meho Kodro] (Spanish) . Vavel. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  3. ↑ Kodro – Goles por la paz [Kodro – Goals for peace] (Spanish) . Mundo Deportivo. 24 червня 1995. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 3 січня 2013.
  4. ↑ Para "Brujo" [To the "Wizard"] (Spanish) . Mundo Deportivo. 11 лютого 1996. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 3 січня 2013.
  5. ↑ El día que el 'EuroTete' goleó a la Lazio [The day 'EuroTete' routed Lazio] (Spanish) . Marca. 18 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 19 листопада 2015.
  6. ↑ ¿Qué fue del CD Tenerife semifinalista de la UEFA? [What happened to UEFA semi-finalist CD Tenerife?] (Spanish) . Sphera Sports. 18 січня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  7. ↑ El Málaga ficha a Contreras y Edgar [Málaga sign Contreras and Edgar] (Spanish) . El País. 18 липня 1999. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  8. ↑ Players Appearing for Two or More Countries [Архівовано 3 серпня 2008 у Wayback Machine.]; at RSSSF
  9. ↑ Мехо Кодро на сайті ФІФА (англ.)
  10. ↑ Real Sociedad: Cesado el entrenador José Mari Bakero (Real Sociedad: Coach José Mari Bakero fired) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]; El Futbolín (in Spanish)
  11. ↑ Vogts add the finishing touches to Bosnia's footballing farce [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; The Guardian, 1 July 2008
  12. ↑ Kodro fired as Bosnia-Herzegovina boss. UEFA.com. 17 травня 2008. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 18 травня 2008.
  13. ↑ Kodro se hace cargo del Sanse (Kodro appointed at Sanse) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 6 June 2010 (in Spanish)
  14. ↑ Changement d'entraîneur à Servette (French) . sfl.ch. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2017.
  15. ↑ Kenan Kodro: "Espero poder aportar lo que aportó mi padre" [Kenan Kodro: "I hope to deliver everything that my father delivered"] (Spanish) . Diario AS. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Футбольна асоціація (1993—1995) · Музурович (1995—1998) · Мушович (1998—1999) · Хаджибегич (1999) · Калайджич (в.о) (1999) · Смайлович (1999—2001) · Слишкович (2002—2006) · Музурович (2006—2008) · Кодро (2008) · Пирич (в.о) (2008) · Блажевич (2008—2009) · Сушич (2009—2014) · Баждаревич (2014—2017) · Просинечки (2018—2019) · Баєвич (2019—2020) · Петев (2021—2022) · Хаджибегич (2023) · Кодро (2023) · Милошевич (2023—2024) · Барбарез (2024—)
«Сараєво» – Тренери

Булат (1946–1947) · Загорац (1947–1948) · Брозович (1948–1952) · Загорац (1952–1953) · Томашевич (1953) · Загорац (1953) · Брозович (1954–1956) · Загорац (1956) · Томашевич (1956–1958) · Феньвеші (1958) · Божович (1958–1959) · Брозович (1959–1961) · Чабрич (1961–1963) · Гегич (1963–1965) · Атанацкович (1965–1966) · Брозович (1966–1967) · Ловрич (1967) · Сарачевич (1967–1969) · Брозович (1969–1970) · Маркушевич (1970–1971) · Гегич (1971–1972) · Маркушевич (1972–1973) · Вуйович (1973–1974) · Фазлагич (1974–1975) · Вишнєваць (1975–1977) · Музурович (1977–1981) · Маркушевич (1981–1983) · Антич (1983–1986) · Пирич (1986–1988) · Мушович (1988–1990) · Рашевич (1990) · Маркушевич (1990) · Музурович (1990–1995) · Пирич (1995–1996) · Хаджиахметович (1996–1997) · Яньош (1997–1998) · Хаджиахметович (1998–1999) · Єсенкович (1999) · Николич (1999) · Пирич (2000–2001) · Мусемич (2001) · Музурович (2001–2002) · Мусемич (2002–2003) · Николич (2003–2004) · Аліспахич (2004) · Прляча (2004) · Мусемич (2005–2008) · Байрамович (2008) · Арапович (2008) · Яньош (2008–2010) · Варешанович (2010–2011) · Плішек (2011) · Йович (2012–2013) · Мусемич (2013) · Ярні (2013–2014) · Ущуплич (2014) · Кодро (2014–2015) · Ущуплич (2015) · Хуртич (в. о.) (2015) · Єшич (2015–2016) · Хуртич (2016) · Яньош (2016–2017) · Репуг (2017) · Мусемич (2017–2019) · Маринович (2019–2021) · Ущуплич (в. о.) (2021) · Саблич (2021) · Васоський (2022) · Ущуплич (в. о.) (2022) · Дудич (2022) · Обуча (в. о.) (2022) · Варешанович (2022–2023) · Доган (в. о.) (2023) · Рожман (2023–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мехо_Кодро&oldid=39828220