Меркушина Анастасія Олегівна
| Анастасія Меркушина Меркушина Анастасія Олегівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | українка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Місце проживання | с. Підгородне, Тернопільська область, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 14 січня 1995 (29 років) Суми, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 162 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Тернопільський економічний університет | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | старший лейтенант | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | біатлон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | «Динамо» (Тернопіль) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Меркушина Анастасія Олегівна у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Анастасія Олегівна Меркушина (нар. 14 січня 1995, Суми, Україна) — українська біатлоністка. Чемпіонка Європи. Заслужений майстер спорту України. Чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, дворазова чемпіонка Європи з біатлону серед юніорів, учасниця етапів Кубка світу. Донька української біатлоністки Ірини Меркушиної.
13 березня 2022 року Анастасія Меркушина розповіла, що вирішила захищати територіальну цілісність України у прикордонних військах[1].
Юніорська кар'єра[ред. | ред. код]
Біатлоном почала займатися в клубі «Динамо» (Львів), першими тренерами були батьки — Олег Меркушин та Ірина Меркушина-Корчагіна, пізніше разом із батьками переїхала в Тернопіль.
У 2011 році стала абсолютною (триразовою) чемпіонкою V зимових юнацьких спортивних ігор України.
З 2010 року виступає на міжнародних змаганнях. На юніорському чемпіонаті світу 2010 року в Турсбю найкращим результатом 15-річної спортсменки стало 14-е місце в спринті. У наступному турнірі, у 2011 році, виграла срібну медаль в естафеті серед дівчат, у команді з Юлією Бригінець та Іриною Варвинець. У 2012 році на світовому юніорському чемпіонаті в Контіолахті перемогла в естафетній гонці, разом з Юлією Бригінець і Юлією Журавок, у тому ж році на юніорському чемпіонаті Європи в Осрбліє стала бронзовим призером змішаної естафети разом с Іриною Варвинець, Іваном Моравським і Олександром Дахно.
У 2013 році на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Брашові стала чемпіонкою в естафеті і бронзовим призером у спринті.
На юніорському чемпіонаті світу 2013 року виграла дві медалі — в естафеті разом з Юлією Журавок та Анастасією Ничипоренко завоювала срібло, а в індивідуальній гонці стала третьою, пропустивши вперед росіянку Уляну Кайшеву і подругу по команді Журавок. У 2014 році в чемпіонаті світу серед юніорів не брала участі, а на європейському рівні в Новому Месті-на-Мораві стала срібним призером в індивідуальній гонці, поступившись Анастасії Євсюніній.
У 2015 році стала дворазовою чемпіонкою Європи серед юніорів, вигравши спринт і гонку переслідування на змаганнях в Отепя, у змішаній естафеті на цьому ж турнірі завоювала бронзу. На світовому юніорському чемпіонаті того ж року в Раубичах посідала в особистих видах 7, 8 та 11 місця.
У 2016 році посіла друге місце в індивідуальній гонці на юніорському чемпіонаті світу в Кейле-Гредіштей, а на європейському рівні виграла золото в індивідуальній гонці в Поклюці. Також у сезоні 2015/2016 завоювала малий глобус юніорського кубку IBU в індивідуальних гонках.
У 2014 році також ставала бронзовим призером юніорського чемпіонату світу з літнього біатлону в Тюмені в змішаній естафеті. У 2015 році на аналогічному турнірі в Кейле-Гредіштей стала триразовою чемпіонкою світу, перемігши в спринті, гонці переслідування і змішаній естафеті. У 2016 році в Отепя виграла золото в спринті, срібло в змішаній естафеті і бронзу в гонці переслідування.
Доросла кар'єра[ред. | ред. код]
Неодноразово ставала призеркою чемпіонатів України серед дорослих, у тому числі у 2012 і 2013 роках вигравала срібло в жіночій естафеті в складі команди «Динамо»[2][3], у 2013 році стала бронзовим призером у спринті[4]. У 2013 у складі команди «Динамо»[5] і у 2015 році в складі збірної Тернополя[6] вигравала срібло чемпіонату України з літнього біатлону в змішаних естафетах, а у 2016 році стала срібним призером у спринті[7].
На Кубку IBU дебютувала в 16-річному віці в сезоні 2010/2011 на етапі в Бейтостолені, у своїй першій спринтерській гонці посіла 67-е місце. В сезоні 2012/2013 набрала перші очки цього турніру, посівши 11-е місце в спринті на етапі в Острові. В сезоні 2014/2015 уперше піднялася на подіум цього турніру, посівши друге місце на етапі в Обертілліяху. У сезоні 2015/2016 отримала першу перемогу на одному з етапів в одиночній змішаній естафеті, а в сезоні 2016/2017 на етапі в Ріднау стала дворазовою переможницею, також вигравши в одиночній змішаній естафеті і вперше в кар'єрі в особистій гонці (спринті).
На Кубку світу дебютувала 4 грудня 2014 року в індивідуальній гонці в Естерсунді, де посіла 51-е місце. 11 грудня 2016 року вперше потрапила на п'єдестал Кубку світу, посівши третє місце в жіночій естафеті на етапі в Поклюці. В особистих гонках уперше набрала очки 6 січня 2017 року в спринті на етапі в Обергофі, посівши 19-е місце.
25 січня 2017 року Анастасія Меркушина завоювала бронзу на чемпіонаті Європи (Душники-Здруй, Польща)[8].
Виступи на Олімпійських іграх[ред. | ред. код]
| Змагання | Місце | Індивідуальна | Спринт | Переслідування | Мас-старт | Естафета | Змішана естафета |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| XXII Зимові Олімпійські ігри 2018 |  Пхьончхан | 70 | 55 | 46 | — | 11 | — |
| XXIV Зимові Олімпійські ігри 2022 |  Пекін | — | 24 | 25 | — | 7 | — |
З сезону 2012 результати зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.
Виступи на чемпіонатах світу[ред. | ред. код]
| Рік | Місце проведення | Інд | Спр | Пр | МС | Ест | ЗМ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2017 |  Гохфільцен, Австрія | 33 | 10 | 8 | — | 2 | — |
| 2019 |  Естерсунд, Швеція | 10 | 28 | 15 | 27 | 3 | 7 |
| 2020 |  Антерсельва, Італія | 11 | 10 | DNS | — | 3 | 5 |
| 2021 |  Поклюка, Словенія | 13 | — | — | — | 3 | — |
Виступи на чемпіонатах світу серед юніорів[ред. | ред. код]
| Рік | Місце проведення | Інд | Спр | Пр | ЗМ |
| 2011 |  Нове Место-на-Мораві, Чехія | — | 46 | 54 | 2 |
| 2012 |  Контіолагті, Фінляндія | 5 | 46 | 37 | 1 |
| 2013 | Обертілліях, Австрія | 3 | 17 | 17 | 2 |
| 2015 |  Мінськ, Білорусь | 7 | 11 | 8 | 6 |
| 2016 |  Кейле Гредіштей, Румунія | 2 | — | — | — |
Виступи на чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]
| Рік | Місце проведення | Інд | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | СС |
| 2014* | Нове Место-на-Мораві, Чехія | 2 | 7 | 12 | — | — | — |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2015* |  Отепя, Естонія | 7 | 1 | 1 | 3 | — | — |
| 2017 |  Душники-Здруй, Польща | 3 | — | — | 3 | — | — |
| 2019 | Раубичі, Білорусь | 18 | 8 | 8 | — | 7 | — |
| 2020 | Раубичі, Білорусь | — | 6 | 5 | — | 3 | 6 |
| 2021 | Душники-Здруй,Польща | 2 | 22 | — | — | 5 | — |
| 2023 | .svg){kind=small} Ленцергайде | 24 | 1 | 7 | 5 | — | — |
[*] — юніорські змагання
Кубок світу[ред. | ред. код]
Місця в кубках світу[ред. | ред. код]
| Сезон | Індивідуальна | Спринт | Переслідування | Мас-старт | Загальний залік |
|---|---|---|---|---|---|
| Позиція (очки) | Позиція (очки) | Позиція (очки) | Позиція (очки) | Позиція (очки) | |
| 2014-15 | — (0) | — (0) | — | — | — (0) |
| 2016-17 | 63 (8) | 32 (92) | 39 (64) | 39 (27) | 37 (191) |
| 2017-18 | 27 (26) | 57 (33) | 33 (69) | 36 (29) | 42 (157) |
| 2018-19 | 15 (56) | 50 (52) | 34 (77) | 35 (28) | 35 (213) |
| 2019-20 | 24 (44) | 61 (29) | 57 (17) | — | 50 (90) |
| 2020-21 | 38 (28) | 60 (33) | 66 (12) | — | 57 (73) |
| 2021-22 | 104 (4) | — | — | — | 104 (4) |
| 2022-23 |
Подіуми на етапах кубків світу[ред. | ред. код]
| Сезон | Місце проведення | Змагання | Результат |
|---|---|---|---|
| 2016-17 | Поклюка, Словенія | Естафета | 3 |
| 2016-17 | Гохфільцен, Австрія — ЧС | Естафета | 2 |
| 2017-18 | Контіолахті, Фінляндія | Одиночна змішана естафета | 2 |
| 2018-19 | Поклюка, Словенія | Одиночна змішана естафета | 3 |
| 2018-19 | Естерсунд, Швеція — ЧС | Естафета | 3 |
| 2019-20 | Антерсельва, Італія — ЧС | Естафета | 3 |
| 2020-21 | Поклюка, Словенія | Естафета | 3 |
Статистика кубка світу[ред. | ред. код]
| 2014–2015 | Остерсунд | Гохфільцен | Поклюка |  Обергоф | Рупольдінг | Антерсельва | Нове Место |  Гольменколен | ЧС Контіолахті |  Ханти-Мансійськ | Підсумки | |||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Ест | Спр | МС | Ест | Спр | МС | Спр | Пр | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Спр | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | 50 | 86 | — | — | — | — | — | — | — | 6 | 58 | — | 5 | 57 | — | 62 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 0 | — | |
| 2016–2017 | Остерсунд | Поклюка | Нове Место | Обергоф | Рупольдінг | Антхольц | ЧС Гохфільцен | Пхьончхан | Контіолахті | Холменколен | Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | ОЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | МС | Ест | Спр | Пр | Інд | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | ОЗМ | ЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 10 | — | 48 | 77 | — | — | — | 3 | 48 | 44 | — | 19 | 39 | — | 4 | 23 | 23 | 58 | — | 4 | — | 10 | 8 | 33 | 2 | 14 | 31 | 38 | 7 | 30 | 40 | 7 | — | 54 | 36 | — | 190 | 37 | |
| 2017–2018 | Естерсунд | Гохфільцен |  Аннесі | Обергоф | Рупольдінг | Антгольц | ОІ Пхьончхан (*) | Контіолахті | Гольменколен | Тюмень | Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||
| ОЗМ | ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Ест | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Інд | МС | ЗМ | Ест | Спр | ОЗМ | ЗМ | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | 37 | 34 | 25 | 24 | 22 | — | 45 | 28 | — | 32 | 25 | 5 | 19 | 11 | 12 | DNS | — | — | 55 | 46 | 70 | — | — | 11 | 61 | 2 | — | — | 59 | 36 | 8 | — | — | — | 157 | 42 | |
| 2018–2019 | Поклюка | Гохфільцен | Нове Место | Обергоф | Рупольдінг | Антерсельва | .svg){kind=small} Кенмор |  Солджер Голлов | ЧС Остерсунд | Гольменколлен | Підсумки | ||||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Інд | Спр | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | Ест | Спр | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Інд | Ест | Спр | Пр | ЗМ | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 3 | 16 | 46 | 37 | 67 | — | 8 | 14 | 22 | 23 | 35 | 19 | 8 | 56 | 15 | — | 35 | 35 | — | — | — | — | — | — | 7 | 28 | 15 | 10 | 3 | 25 | 57 | 50 | — | 213 | 35 | |
| 2019–2020 | Остерсунд | Гохфільцен | Аннесі | Обергоф | Рупольдінг | Поклюка | ЧМ Антерсельва | Нове Место | Контіолахті | Підсумки | |||||||||||||||||||||||
| ЗМ | Спр | Інд | Ест | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Спр | МС | Ест | Спр | Ест | Пр | ЗМ | Інд | МС | ЗМ | Спр | Пр | Інд | ОЗМ | Ест | МС | Спр | Ест | МС | Спр | Пр | Очок | Місце | |
| 4 | 49 | 31 | 9 | — | — | — | — | — | — | 46 | — | 6 | — | — | — | 5 | 37 | — | 5 | 10 | DNS | 11 | — | 3 | — | 21 | 4 | — | 32 | 24 | 90 | 50 | |
| 2020–2021 | Контіолахті | Гохфільцен | Обергоф | Антерсельва | ЧС Поклюка | Нове Место | Естерсунд | Підсумки | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Спр | Ест | Пр | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | Спр | Ест | МС | Інд | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Інд | Ест | МС | Ест | Спр | Пр | Спр | Пр | ЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | — | — | — | 60 | — | 56 | — | — | — | 92 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 13 | 3 | — | 4 | 22 | 29 | 27 | 55 | — | 78 | — | — | 73 | 57 | |
| 2021–2022 | Остерсунд | Гохфільцен | Аннесі-Ле-Гран-Борнан | Обергоф | Рупольдінг | Антерсельва | ОІ Пекін | Контіолахті | Отепяе | Осло | Підсумки | ||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | Ест | Інд | МС | Ест | Інд | Спр | Пр | МС | Ест | ЗМ | Спр | Пр | Ест | Спр | МС | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| 71 | — | — | — | 10 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 88 | — | 9 | 37 | — | 11 | — | 24 | 25 | — | 7 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 104 | |
| 2022–2023 | Контіолахті | Гохфільцен | Аннесі-Ле-Гран-Борнан | Поклюка | Рупольдінг | Антерсельва | ЧС Обергоф | Нове Место | Естерсунд | Осло | Підсумки | ||||||||||||||||||||||||||||
| Інд | Спр | Ест | Пр | Спр | Пр | Ест | Спр | Пр | МС | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Інд | МС | Ест | Спр | Пр | Ест | Ест | Спр | Пр | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Спр | Пр | ЗМ | ОЗМ | Інд | МС | Ест | Спр | Пр | МС | Очок | Місце | |
| — | — | — | — | 35 | 35 | 12 | 57 | 36 | — | 38 | 45 | — | 7 | 31 | — | 11 | 55 | DNS | 9 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 30 | 60 | |
Особисте життя[ред. | ред. код]
Мама Анастасії, Ірина Меркушина, також займалася біатлоном і в 1990-ті роки брала участь у змаганнях Кубку світу в складі збірної України, завершила кар'єру 2004 року. Батько працює тренером з біатлону. Молодша сестра Олександра також займається біатлоном.
Закінчила факультет міжнародного бізнесу та менеджменту Тернопільського національного економічного університету (2016).
13 березня 2022 року Анастасія Меркушина розповіла, що вирішила захищати територіальну цілісність України у прикордонних військах[1].
Статистика стрільби[ред. | ред. код]
| № | Сезон | Загальна[9] | Індивідуальна гонка | Спринт | Гонка переслідування | Мас-старт | Естафета |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2014/15 | 85.2 (69/81) | 90.0 (18/20) | 77.5 (31/40) | 0.0 (0/0) | 0.0 (0/0) | 95.2 (20/21) |
| 2 | 2016/17 | 84.0 (331/394) | 71.7 (43/60) | 86.3 (69/80) | 85.7 (120/140) | 95.0 (19/20) | 85.1 (80/94) |
| 3 | 2017/18 | 87.4 (285/326) | 83.3 (50/60) | 84.3 (59/70) | 89.2 (107/120) | 95.0 (19/20) | 89.3 (50/56) |
| 4 | 2018/19 | 86.3 (327/379) | 95.0 (38/40) | 86.3 (69/80) | 83.3 (100/120) | 80.0 (32/40) | 88.9 (88/99) |
| 5 | 2019/20 | 82.9 (208/251) | 86.7 (52/60) | 85.0 (34/40) | 85.0 (17/20) | 0.0 (0/0) | 80.2 (105/131) |
| 6 | 2020/21 | 82.5 (146/177) | 95.0 (19/20) | 84.0 (42/50) | 76.7 (46/60) | 0.0 (0/0) | 83.0 (39/47) |
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Орден княгині Ольги II ст. (8 березня 2021 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[10]
- Орден княгині Ольги III ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[11]
- Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2015)[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Анастасія МЕРКУШИНА: «Настав час змінити біатлонну гвинтівку на автомат» [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. sport.ua. 13 березня 2022.
- ↑ Чемпионат Украины. Команды братьев Прима и сестер Белкиных победили в эстафетах [Архівовано 28 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпионат Украины. Эстафета. Команды Варвинец и Кильчицкого победили [Архівовано 7 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чемпионат Украины. Спринт. Варвинец победила, Меркушина — 3-я [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Летний биатлон. Чемпионат Украины. Смешанная эстафета. Команда Бондарь одержала победу [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Летний биатлон. Чемпионат Украины. Команда Семенова победила в смешанной эстафете [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Летний биатлон. Чемпионат Украины. Пидгрушная и Семенов победили в спринтах [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Фото дня: Українка на п'єдесталі чемпіонату Європи з біатлону. ukranews.com. Українські новини. 25 січня 2017. Архів оригіналу за 27 січня 2017.
- ↑ У дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. У статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу
- ↑ Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
- ↑ Указ президента України № 270/2017 від 9 вересня 2017 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту». Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Меркушина Анастасія Олегівна |
- Профіль на сайті IBU
- Профіль на сайті ФБУ
- Меркушина Анастасія Олегівна. Процитовано 5 лютого 2023., Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Офіційний сайт університету
|
