Меркурій-П
Меркурій-П — російська автоматична міжпланетна станція для досліджень Меркурія на його поверхні за допомогою посадкового апарата.
Початкові опрацювання були виконані в 2003 році, коли в місії BepiColombo був запланований посадковий апарат. Але в листопаді 2003 року його скасували. Потім НВО ім. Лавочкіна планувало місію з посадковим апаратом на Меркурій в 2019 році[1], однак термін реалізації був значно відсунутий — на період після 2031 року.[2][3][4]
«Меркурій-П» має стати першою посадковою АМС на Меркурії. При розробці апарату може бути використана конструкція орбітально-перелітного модуля проекту «Фобос-Ґрунт».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Российский аппарат для изучения Меркурия запустят в 2019 году. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ Ученые РФ выбрали приоритеты: Луна, Марс и Апофис будут первыми. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ Инновационные проекты России в космической области: исследования Солнечной системы. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ РФ запустит зонд к Венере не раньше 2024 р., к Меркурию — после 2031 р. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 24 лютого 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Це незавершена стаття про ракетну, ракетно-космічну техніку або космічний апарат. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
