Мерефо-Херсонський міст
| Мерефо-Херсонський міст Мерефо-Херсонський міст | |
|---|---|
 Мерефо-Херсонський міст | |
| 48°28′03″ пн. ш. 35°04′59″ сх. д. / 48.467738888916663598° пн. ш. 35.08332777780555034° сх. д.Координати: 48°28′03″ пн. ш. 35°04′59″ сх. д. / 48.467738888916663598° пн. ш. 35.08332777780555034° сх. д. | |
| Офіційна назва | Мерефо-Херсонський міст |
| Країна |  Україна[1] |
| Розташування | Дніпро |
| Галузь застосування | Залізничний міст |
| Перетинає | р. Дніпро |
| Тип конструкції | арочний |
| Матеріал | залізобетон |
| Загальна довжина | 1627 м |
| Початок будівництва | 1931 |
| Відкрито | 21 грудня 1932 |
  Мерефо-Херсонський міст Мерефо-Херсонський міст (Україна) | |
 | |
 Мерефо-Херсонський міст у Вікісховищі | |
Мерефо-Херсонський міст — арковий міст в Дніпрі, Україна. На час будівництва — найбільший арковий міст Європи. Як унікальну інженерну споруду Мерефо-Херсонський залізничний міст занесено до реєстру пам'яток архітектури України (Ф. Р-86, к. 1-493, оп. 1)[2].
Історія[ред. | ред. код]
Це другий за часом спорудження міст у межах сучасного мегаполіса[3].
Ще перед революцією 1917 року було ухвалене рішення побудувати в межах (|Катеринослава]] ще один залізничний міст. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і назва). Проєкт його розробили й розпочали будівництво у 1912 — 1914 роках, але встигли встановити тільки 22 опори. На заваді подальшому будівництву мосту стала Перша світова війна. Після неї розпочалася довга черга революційних трансформацій, і будівництво залізобетонного мосту було відкладено. Попри те, що до 1916 року всі опори мосту були встановлені, виготовлення й установку прольотних споруд так і не встигли зробити.
Вдруге рішення про будівництво мосту, використовуючи здобутки попередників, ухвалили тільки у 1929 році. Тоді знадобилося з'єднати з лівобережжям нещодавно відкриту для руху залізничну ділянку «Лоцманська — Апостолове». Був проведений всесоюзний конкурс на будівництво мосту.
Вдруге до будівництва раніше законсервованого мосту приступили в 1930 році. Та за іншим проєктом. Автором нового проєкту моста став М. М. Колоколов. Він запропонував вперше в історії мостобудування застосувати монолітний залізобетон. Головним інженером будівництва був М. О. Кісня, відомий інженер, нагороджений орденом Червоної Зірки за досягнення в технічному керівництві спорудженням залізничних мостів. При будівництві використали опори, поставлені напередодні Першої Світової війни і революції. Як і всі основні об'єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Перед робітниками було поставлене завдання здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили усього за сім місяців.
24 жовтня 1932 року о 15 год. 30 хв. був покладений останній кубометр бетону.
Роботи з будівництва й випробування мосту продовжувалися всього рік і чотири місяці. Дійсно унікальний міст через Дніпро був зданий в експлуатацію 21 грудня 1932 року. Його загальна довжина склала 1627 метрів (ширина Дніпра в цьому місці — 1250 метрів). Одночасно завершили прокладку спеціального тунелю в Тунельній балці (звідси походить її назва) і підвели нові залізничні колії.
Під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Проєкт відновлення мосту розробив колектив інституту «Дніпродіпротранс» під керівництвом Є. Г. Тетерука. За удосконалювання технології будівництва Мерефо-Херсонського мосту М. М. Молоканов одержав Сталінську премію.
Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція в післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проєктом Колоколова – міст позбувся металевих прольотів.
Зараз цей арочний міст у місті складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів Монастирського острову і правобережжя та трьох з’єднувальних прольотів в парку імені Шевченка.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мерефо-Херсонський міст |
- ↑ Google Maps — 2005.
- ↑ Скарби науково-технічної думки: надходження НТД на державне зберігання до ЦДНТА України за роки незалежності (1991–2012 рр.). Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
- ↑ Історія Мерефо-Херсонського мосту у Дніпрі. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
 | Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
3 Відео огляд мосту https://youtu.be/TzkTcdrPQoc