Мельниця (Ковельський район)
| село Мельниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Тер. громада | Велицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060030060016197  |
| Облікова картка | Мельниця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1245[1] |
| Населення | 573 |
| Площа | 0,028 км² |
| Густота населення | 20464,29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45080 |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°9′5″ пн. ш. 25°6′8″ сх. д. / 51.15139° пн. ш. 25.10222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 170 м |
| Водойми | р. Ставок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45080, с. Мельниця |
| Карта | |
  Мельниця | |
 Мельниця | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Ме́льниця — село в Україні, у Велицькій сільській територіальній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 573 осіб.
На північній околиці бере початок річка Ставок.
Історики припускають, що село має досить давню історію, адже поблизу нього в урочищі Деркачі збереглося городище давньоруського періоду. Першу писемну згадку про село датовано, ймовірно, 1245 роком. Наприкінці XIV століття Великий князь литовський Свидригайло дарує село своєму стрільцю Зубу. Згодом власницею стає королева Бона Сфорца, а потім — луцький староста Андрій Семашко.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Мельницької волості Ковельського повіту Волинської губернії, мешкало 768 осіб (євреї, поляки та українці), налічувалось 93 дворових господарств, існували православна церква, скасований костел, 2 каплиці, православні та католицька, 2 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, 3 постоялих будинки, гостинний двір, базар, водяний і вітряний млини[2]. Місцева православна церква була помітною пам’яткою архітектури. Її побудували як римо-католицький костел у 1749 р. (за іншою версією, 1802-го) на кошти луцького підкоморія Єжи Ольшанського та представників шляхетського роду Грохольських. У 1875 році влада Російської імперії перетворила костел на православний храм.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2588 осіб (1273 чоловічої статі та 1315 — жіночої), з яких 958 — православної віри, 1599 — юдейської[3].
У 1906 році містечко Велицької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 7. Дворів 160, мешканців 2262[4].
Всіх вражав своєю величчю перебудований з костелу семикупольний православний храм. У 1916-му він, як і все містечко, був зруйнований німецькою артилерією, у 1923 році святиню повернули римо-католикам. Відбудовував костел святого Йосипа в 1929-му граф Станіслав Чарнецький. Після цього він знову набрав свого первісного барокового вигляду. В костел повернулася з ковельського костелу святої Анни і чудодійна ікона Мельницької Божої Матері, яка притягувала до себе багато прочан. У 1946 році, під час переселення в Польщу, місцеві католики вивезли святиню в Холм, де нині вона зберігається в костелі Христа Відкупителя. Маленькі копії святині і нині можна побачити в багатьох домівках селян.
Цікавою є історія і православного Свято-Михайлівського храму. Дерев’яну святиню перевезли сюди в 1925-му з Троянівки, що на Маневиччині. Церкву спорудили в роки Першої світової війни під час запеклих боїв на Стоході. Навколо цієї дерев’яної, пофарбованої в традиційний на Волині синій колір церкви дбайливо укладені численні надмогильні плити-хрести, зібрані співчутливими людьми із зруйнованих військових некрополів. На них ще можна прочитати написані латиницею імена упокоєних на полі битви воїнів. Храм досі називають «брусилівським» — за іменем командувача Південно-Західного фронту генерала Брусилова.
Трагічним для Мельниці стало 23 серпня 1942 року. Цього дня нацисти позбавили життя 1200 мешканців-євреїв.
З 1939 року Мельниця стала центром сільради, а з серпня 2015-го належить до Велицької громади.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 705 осіб, з яких 326 чоловіків та 379 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 555 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,13 % |
| російська | 0,52 % |
| білоруська | 0,17 % |
- ↑ ВРУ
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-24. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кочуров Борис Іванович (* 1946) — російський вчений в галузі геоекології і картографії.
- Мельни́ця // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.382
- Погода в селі Мельниця [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історична довідка [Архівовано 13 липня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |