Мельников Василь Олександрович
| Василь Олександрович Мельников | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 27 квітня 1977 Жданов, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 19 листопада 2002 (25 років) Бородянка | |
| Поховання | 13-е міське кладовище | |
| Громадянство |  Україна | |
| Alma Mater | Харківська державна академія фізичної культури | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2000—2002 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Васи́ль Олекса́ндрович Ме́льников (27 квітня 1977, Маріуполь — 19 листопада 2002, Бородянка) — молодший сержант, радист-парашутист пошуково-рятувального взводу 95 окремої аеромобільної бригади Збройних сил України. Герой України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 27 квітня 1977 у Маріуполі.
Навчався у Харківському інституті фізкультури (1998-).
Проходив строкову службу в Збройних силах України, в аеромобільних військах, м.Болград. З 2000 — служба за контрактом радистом-парашутистом пошуково-рятувального взводу 95 окремої аеромобільної бригади (Житомир).
Здійснив 889 стрибків з парашутом.
Трагічно загинув 19 листопада 2002 в навчально-тренувальному центрі в смт Бородянка. Ціною власного життя врятував студента-парашутиста, який неминуче загинув би[1].
Похований у Харкові на кладовищі № 13 (ділянка 29, ряд 7, місце 15)[2].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка» (20 лютого 2003, посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 95 окрема десантно-штурмова бригада. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ Герої України. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 18 лютого 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 8 20 лютого 2003 | Наступник: |
| Француз Анатолій Йосипович | Клочкова Яна Олександрівна |
|
