Мацуй Петро Панасович
| Мацуй Петро Панасович | |
 | |
| Народження: | 6 жовтня 1905 Івот, Івотська волость, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 2 квітня 1984 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна: | Російська імперія і СРСР |
| Партія: | КПРС |
| Нагороди: |        |
Петро Панасович Мацуй (6 жовтня 1905, село Івот Чернігівської губернії, тепер Шосткинський район Сумської області — 2 квітня 1984, місто Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Член ЦК КП(б)У в січня 1949 — березні 1954 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в березні 1954 — січні 1956 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У 28 січня 1949 — 23 вересня 1952 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у родині селянина. Закінчив трудову школу, з 14 років працював технічним секретарем Комітету незаможників села Івот Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії.
У 1934 році закінчив радіотехнічний факультет Київського індустріального інституту. Після закінчення інституту працював конструктором Конструкторського бюро Київського заводу точних електричних приладів, секретарем комітету КП(б)У цього заводу.
З жовтня 1939 року — інструктор ЦК КП(б)У, завідувач сектору відділу кадрів ЦК КП(б)У, завідувач відділу ЦК КП(б)У по електростанціях і електропромисловості.
У травні 1941 — 1943 р. — секретар ЦК КП(б)У по електростанціях і електропромисловості. У жовтні 1942 — листопаді 1943 р. — заступник начальника Українського Штабу партизанського руху по зв'язку.
У 1943 (затверджений в травні 1945) — листопаді 1946 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У із електростанцій та електропромисловості — завідувач відділу електростанцій ЦК КП(б)У.
20 листопада 1946 — 24 березня 1947 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.
24 березня 1947 — лютий 1950 року — 1-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.
З лютого 1950 по 1951 рік навчався на курсах перепідготовки при Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).
У травні 1951 — 1953 року — завідувач відділу будівництва і будівельних матеріалів ЦК КП(б)У.
У 1954 — 1958 роках — начальник Головного управління водного господарства при Раді Міністрів Української РСР. З 1958 року працював начальником відділу електрифікації народного господарства Державного планового комітету Ради Міністрів Української РСР.
Потім — персональний пенсіонер союзного значення у Києві.
Один із співавторів книги (Мацуй П. А., Хабло П. С. «Говорит Большая Земля». — Киев, 1979).
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Леніна (23.01.1948)
- орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
- орден Червоної Зірки
- орден «Знак Пошани»
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (22.09.1965)
- заслужений енергетик Української РСР
Посилання[ред. | ред. код]
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://moscow-tombs.ru/raznoe/baykovoe/matsuy.htm [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)