Марі Пахлер
| Марі Пахлер | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 2 лютого 1794[1] Грац, Штирія[1] |
| Померла | 10 квітня 1855[1] (61 рік) Грац, Австрійська імперія[1] |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Діяльність | господиня літературного салону, композиторка, піаністка |
| Батько | Aldobrand Koschakd |
| У шлюбі з | Karl Pachlerd |
| Діти | Faust Pachlerd[2] і Friedrich Kaltenegger von Riedhorstd |
Марія Леопольдіна Пахлер-Кошак, відома як Марі Пахлер або Марія Пахлер (нім. Marie Leopoldine Pachler-Koschak; (2 лютого 1794, Грац — 10 квітня 1855, Грац) — австрійська піаністка, композиторка і господиня світського салону. Вона була прихильницею Людвіга ван Бетховена та подругою Франца Шуберта[3] [4].
Біографія[ред. | ред. код]
Уроджена Марія Леопольдіна Кошак народилася 2 лютого 1794 року в Граці, Австрія. Її батько, Альдобранд Кошак, був адвокатом словенського походження, а її мати, Тереза, походила з родини торговців з Відня[5]. Батьки рано помітили і заохочували музичний талант дочки, і зуміли дати їй гарне музичне і загальну освіту. Її вчителями були Генріх Гугель і Юліус Франц Боргіас Шнеллер[6]. Сучасники вважали Марію Кошак музичним вундеркіндом. Уже в дитячому віці вона давала концерти, які організовував її батько, а в дев'ять років представила публіці перші власні музичні твори.
12 травня 1816 року Марія Кошак вийшла заміж за Карла Пахлера, адвоката і власника пивоварні в Граці[7][6]. У 1817 році вона познайомилася з Людвігом ван Бетховеном, який оцінив її музичний талант, і з яким вона пізніше вела листування[5][8][9][10]. У 1820-ті роки Пахлери володіли в Граці світським салоном, гостями якого були Антон Хальм, Ансельм Хюттенбреннер, Карл Готфрід фон Лейтнер [de], Антон фон Прокеш-Остен, Юліус Франц Боргіас Шнеллер, Юлі Глей, Карл Реттіх і Франц Шуберт. Разом з Шубертом Пахлер виступала на благодійному концерті, який був організований «музичною Асоціацією Граца»[7]. Салон Пахлеров вважався в ті роки одним з головних центрів культурного і суспільного життя міста.
У 1835 році Пахлер разом з чоловіком усиновила Фрідріха Кальтенеггера фон Рідхорста[en] (1820–1892), який в подальшому зробив кар'єру державного діяча, і якого вона виховувала разом зі своїм рідним сином — Фаустом Пахлером (1819–1891), майбутнім письменником і поетом.
Вона померла в Граці 10 квітня 1855 року.
Почесті і пам'ять[ред. | ред. код]
Пахлер була почесним членом музичного товариства Штайєрмарка, а з 15 жовтня 1817 року — почесним членом філармонічного товариства Любляни. У Граці на її честь названо вулицю («Pachlerweg»).
Література[ред. | ред. код]
- Constantin von Wurzbach: Pachler, Maria Leopoldine. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 21. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1870, S. 165 f. (Digitalisat).
- Hans Lohberger: Pachler, Marie Leopoldine. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 7, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1978, ISBN 3-7001-0187-2, p. 283.
- Ingeborg Harer. Статья: «Pachler, Familie» в словаре: Oesterreichisches Musiklexikon. Online-Ausgabe, Wien 2002 ff., ISBN 3-7001-3077-5; Druckausgabe: Band 4, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2005, ISBN 3-7001-3046-5.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Dr. Constant v. Wurzbach Pachler, Maria Leopoldine // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 21. — S. 165.
- ↑ Kubinzky K. A., Wentner A. M. Grazer Straßennamen — Leykam Buchverlag, 2019. — S. 340. — ISBN 978-3-7011-8099-8
- ↑ Huizing, Jan Marisse (30 листопада 2021). Ludwig van Beethoven: The Piano Sonatas; History, Notation, Interpretation. New Haven, Connecticut: Yale University Press. с. 79. ISBN 978-0-300-26274-2. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Black, Michael (1 червня 2011). Crossing Out the Emperor. London: Chipmunka publishing ltd. с. 18. ISBN 978-1-847-47977-8. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б Beethoven, Ludwig van (6 листопада 2014). Beethoven's Letters. Cambridge: Cambridge University Press. с. 85. ISBN 978-1-108-07846-7. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б Thayer, Alexander Wheelock (21 травня 1967). Thayer's Life of Beethoven, Volume 2. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 684. ISBN 978-0-691-02718-0. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б Newbould, Brian (1 квітня 1999). Schubert: The Music and the Man. Oakland, California: University of California Press. с. 260. ISBN 978-0-520-21957-1. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Schindler, Anton (1 січня 1996). Beethoven as I Knew Him. North Chelmsford, Massachusetts: Courier Corporation. с. 189. ISBN 978-0-486-29232-8. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Schonberg, Harold C. (1987). Great Pianists. London: Chipmunka publishing ltd. с. 93. ISBN 978-0-671-63837-5. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Faust Pachler: Beethoven und Marie Pachler-Koschak: Beiträge & Berichtigungen. Mit einem Facsimile. Behr, Berlin 1866.
|
