Маріо Бо

Ф
Маріо Бо
Маріо Бо
Маріо Бо
«Ювентус» 1940-41. Бо другий справа у нижньому ряду
Особисті дані
Народження 4 грудня 1912(1912-12-04)
  Савона, Італія
Смерть 4 грудня 2003(2003-12-04) (91 рік)
  Турин
Зріст 166 см
Вага 69 кг
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція нападник.
Юнацькі клуби
1925-1928
1928-1931
Італія Еден Сан Паоло
Італія «Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931–1939 Італія «Торіно» 185 (42)
1939–1941 Італія «Ювентус» 39 (11)
1941–1942 Італія «Дженоа» 10 (2)
1942–1943 Італія «Амброзіана-Інтер» 12 (3)
1944–1946 Італія «Ювентус» 21 (10)
1946–1950 Італія «Фоссанезе» 87 (21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Маріо Бо (італ. Mario Bo, 4 грудня 1912, Савона4 грудня 2003, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції правого крайнього нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Торіно» і «Ювентус». Володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 4 грудня 1912 року в місті Савона. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Еден» Сан Паоло і «Торіно».

У основній команді «Торіно» дебютував 1931 року у 18 років. А уже з наступного сезону міцно закріпився на правому фланзі нападу команди. Провів у «Торіно» вісім сезонів, взявши участь у 185 матчах чемпіонату.

У розіграші 1935/36 виборов титул володаря Кубка Італії. У фіналі «Торіно» переміг «Алессандрію» з рахунком 5:1[1]. Того ж року команда посіла третє місце в чемпіонаті, а також дебютувала в Кубку Мітропи. У розіграші Кубка Мітропи 1936 «Торіно» стартував з кваліфікаційного раунду, в якому зустрічався з швейцарським клубом «Берн». Італійська команда двічі розгромно перемогла — 4:1 і 7:1, а Бо забив перший гол у другій грі[2]. В наступному раунді «Торіно» зустрічався з угорським «Уйпештом». В домашньому матчі команда Маріо перемогла з рахунком 2:0, але у матчі-відповіді поступилась 0:5[3].

Наступного сезону в складі команди «Торіно» Бо знову став третім призером чемпіонату, а в 1939 році в своєму останньому сезоні в клубі завойовував срібні медалі.

У тому ж 1939 році футболіста переманив «Ювентус», запропонувавши хороші фінансові умови. У складі іншого туринського клубу Бо зіграв два непогані сезони, але такої ж яскравої гри як у «Торіно» не показав. Клуб не зумів поборотись за титул, посівши 3-тє і 5-те місця відповідно. Наступні два сезони Бо виступав у клубах «Дженоа» і «Амброзіана-Інтер», у складі яких не мав стабільного місця у основі. З обома командами завершував чемпіонат на четвертому місці. Згодом повернувся до «Ювентуса». Зіграв 18 матчів (і забив 8 голів) у неофіційному воєнному чемпіонаті 1944 року, де його команда вибула на другому етапі, а також три гри (у яких забив 2 голи) у першому післявоєнному турнірі 1945/46.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Фоссанезе», за яку виступав протягом 1946—1950 років.

Помер 4 грудня 2003 року на 92-му році життя у місті Турин.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів у кубку Мітропи[ред. | ред. код]

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1936 кв. раунд 07.06.1936
Берн
Швейцарія Берн 1:4 Італія Торіно
2 1936 кв. раунд 14.06.1936
Турин
Італія Торіно 7:1 Швейцарія Берн Гол 13'
3 1936 1/8 21.06.1936
Турин
Італія Торіно 2:0 Угорщина Уйпешт
4 1936 1/8 26.06.1936
Будапешт
Угорщина Уйпешт 5:0 Італія Торіно
Всього у кубку Мітропи 4 1

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1935-1936
«Торіно»: 1938-1939
«Торіно»: 1935-1936, 1936-1937
«Ювентус»: 1939-1940, 1945-1946

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол матчу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2020.
  2. Протоколи матчів на iffhs.de
  3. Матчі 1/8 фіналу на iffhs.de

Посилання[ред. | ред. код]