Марченков Станіслав Павлович
| Станіслав Марченков Марченков Станіслав Павлович | |
|---|---|
 Старший матрос | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 березня 1994 Красноград, Харківська область |
| Смерть | 28 лютого 2024 (29 років) Тендрівська коса, Скадовський район, Херсонська область |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Банан» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022—2024 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  ССО України |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Станіслав Павлович Марченков (1994—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня [1].
Народився 4 березня 1994 у смт. Сахновщина Красноградського р-ну Харківської області. Навчався у НВК №3. Потім закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф. Я. Тимошенка та Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка (спеціальність «Агроінженерія»). Працював на підприємстві «Техноком» у Харкові, згодом – у теплицях ТОВ «Красноградська овочева фабрика».
Мобілізований 9.10.2022 Красноградським об’єднаним міським військовим комісаріатом Харківської області [2].
Коли були на навчаннях, після прийому їжі хлопці пішли відпочивати, а Станіслав пішов до кухні. Потім забіг у кімнату із криком: «Пацани, там банани привезли». Тому йому дали позивний «Банан».
Старший матрос, старший оператор групи команди 1-го загону в/ч А3199.
Брав участь у бойових завданнях. Зокрема в надскладній операції «Цитадель» в Чорному морі.
У грудні 2023 року був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
Загинув 28 лютого 2024 року разом з побратимами у боях на Тендрівській косі.
17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня [1][3].
Похований на Новому кладовищі в селі Наталине Харківської області, де він жив із родиною.
Залишились дружина, донька, мама, бабуся та сестра.
- Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Орден «За Мужність» ІІІ ступеня [1]
- ↑ а б в Указ Президента України №336/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 17 травня 2024. Архів оригіналу за 7 грудня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ Станіслав Марченков. Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑ Цьомик, Ганна (1 квітня 2024). Втрати Харківщини у березні. Згадуємо загиблих захисників поіменно. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 30 квітня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |