Марцінків Руслан Романович
| Руслан Романович Марцінків | |
|---|---|
 | |
 5-й Міський голова Івано-Франківська | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 1 грудня 2015 |
| Попередник | Віктор Анушкевичус |
| Народився | 22 листопада 1979 (44 роки) місто Бобровиця, Чернігівська область,  УРСР |
| Відомий як | політик |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | ІФНТУНГ |
| Політична партія | Всеукраїнське об'єднання «Свобода» |
| Нагороди |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| Всеукраїнське об'єднання «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Русла́н Рома́нович Марці́нків (нар. 22 листопада 1979, місто Бобровиця, Чернігівська область) — український політик, міський голова Івано-Франківська (з 2015). Народний депутат України VII скликання. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на Чернігівщині в родині лікаря, уродженця Отинії Івано-Франківської області. Навчався у Бобровицькій середній школі, пізніше, коли батьки переїхали жити і працювати в місто Надвірну Івано-Франківської області — в Надвірнянському фізико-математичному ліцеї (1992—1996). Дружину звати Оксана. Батько двох дітей: сина Святослава та доньки Соломії. Визначитися із життєвою позицією йому допоміг «ПЛАСТ». В цій організації пройшов шлях від рядового виховника до керівника організації у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.
Освіта й наукова діяльність[ред. | ред. код]
- Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу (1996–2001), «Економіка підприємства», інженер-економіст.
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2005), «Державна служба», магістр державного управління.
- В грудні 2020 року здобув звання кандидата юридичних наук в Університеті Короля Данила.[2]
- У липні 2022 року видав свою монографію «Правові засади створення та діяльності Служби безпеки ОУН».[3]
Кар'єра[ред. | ред. код]
- Вересень 2001 — січень 2002 — економіст планово-економічного відділу ВАТ «Турбогаз».
- Жовтень 2002 — січень 2003 — економіст-маркетолог, Підприємець Гавриш П. О., місто Івано-Франківськ.
- Січень 2003 — червень 2005 — директор Дитячо-юнацького пластового центру міста Івано-Франківська.
- Липень — жовтень 2005 — помічник заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, виконком Івано-Франківської міськради.
- 2006–2010 — голова постійної комісії з питань молодіжної політики, розвитку фізкультури та спорту Івано-Франківської облради.
- 2010—2012 — депутат Івано-Франківської міськради, з листопада 2010 — секретар Івано-Франківської міськради.
- 2012—2014 — народний депутат України 7-го скликання.
- Листопад 2015—донині — міський голова Івано-Франківська[4].
Парламентська діяльність[ред. | ред. код]
З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», № 20 в списку. Член комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
Уповноважений парламентської фракції ВО «Свобода» по Чернігівській області.
На посаді міського голови[ред. | ред. код]
На місцевих виборах 2015 року подався у мери Івано-Франківська від ВО Свобода. У першому турі посів друге місце з 19850 голосами (23,69 %), і разом з Ігорем Насаликом від БПП «Солідарність» (23393 голоси, 27,92 %) вийшов у другий тур.[5] У другому турі, що відбувся 15 листопада 2015, посів перше місце (37714 голосів, 54,82 %).[6][7]
Напередодні місцевих виборів у 2020 році проводилося опитування соціологічною групою «Рейтинг». 90 % опитаних загалом були задоволені діяльністю Марцінківа на посаді мера, та більше як 80 % збиралися підтримати його на місцевих виборах.[8]
16 вересня 2020 року Марцінківа офіційно висунули як кандидата на пост мера Івано-Франківська від партії ВО Свобода[9].
У жовтні 2020 року на місцевих виборах в Івано-Франківську понад 84 % виборців переобрали Руслана Марцінківа міським головою.
У серпні 2021 всупереч Конституції України оголосив про впровадження в школах міста Івано-Франківськ уроків християнської освіти[10].
Погляди та скандали[ред. | ред. код]
Є противником абортів, а також автором гомофобного[11][12] висловлювання у відповідь на «Фестиваль рівності», що пройшов 19 березня 2016 року у Львові[13][14]
«Перед виборами мене в ефірі телеканалу «1+1» запитали: чи може бути гей патріотом? Я сказав, що ні. Патріотом може бути тільки християнин, справжній патріот — той, хто вірить в Бога. Наші опоненти дорікають, що нібито Європа інша, але я нещодавно був у Польщі. У Польщі, яка є успішною європейською країною, яка зробила величезний прорив, діє закон про заборону абортів.
Ми повинні стояти на своїх християнських національних цінностях».
1 січня 2020 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував міському голові Конотопа Артему Семеніхину встановити у 2020 році найсхідніший в Україні (за 40 км від кордону з Росією) пам'ятник Степану Бандері у місті Конотоп[15].
У квітні 2020 року під час місцевої наради про боротьбу з COVID-19 Марцінків доручив правоохоронцям вивезти з міста групу ромів прописаних в іншій області, які, за його словами, чіплялися до перехожих, порушували умови карантину й обурився, що їх «не запакували і не вивезли» раніше. Ці слова викликали обурення серед правозахисників та представників ромських організацій, керівників Харківської правозахисної групи, Української Гельсінської спілки з прав людини, посольства США в Україні, також своє занепокоєння висловила моніторингова місія ООН з прав людини. Голова Національної поліції Ігор Клименко заявив про відкриття провадження через вислови Руслана Марцінківа[16][17][18].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- ↑ Марцінків став кандидатом юридичних наук в УКД. Курс. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Служба безпеки ОУН – без таємниць (До 80-річчя УПА)
- ↑ Руслан Марцинків став мером Івано-Франківська. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
- ↑ В Івано-Франківську опрацьовано 100% бюлетенів: у другий тур виборів мера вийшли Насалик і Марцінків. www.unian.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
- ↑ В Івано-Франківську закінчили підрахунок голосів. Переміг Руслан Марцінків. 16 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2022.
- ↑ Результати виборів міського голови - Івано-Франківська міська рада. Архів оригіналу за 20 листопада 2015.
- ↑ Суспільно-політичні настрої мешканців Івано-Франківської ОТГ. ratinggroup.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ Одноголосно Марцінків: ВО «Свобода» висунула кандидата в мери Івано-Франківська та претендентів на депутатські крісла у міськраді (СПИСОК). VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Церква націлилась на світську освіту, Міносвіти не проти. Яке рішення для батьків?. rubryka.com (укр.). ТОВ "ІА" Рубрика ". 7 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2022.
- ↑ Мер Івано-Франківська вважає, що геї не можуть бути патріотами. Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Мер Івано-Франківська виявився гомофобом. ukranews.com. Українські новини. 24 березня 2016. Архів оригіналу за 9 квітня 2016.
- ↑ Гей не може бути патріотом, – Руслан Марцінків. kurs.if.ua. Інтернет-видання «Курс». 23 березня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Міський голова Франківська запустив новий «мем»: «чи може бути гей патріотом». Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Влада Івано-Франківська планує встановити на кордоні з РФ пам'ятник Бандері [Архівовано 6 січня 2020 у Wayback Machine.] // ZN.UA, 2020-01-05
- ↑ Марія Щур (23 квітня 2020). Мер Івано-Франківська і роми: ксенофобні заяви і роль поліції. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ В ООН відреагували на слова мера Івано-Франківська про ромів, згадавши про повагу і толерантність. Уніан. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Мер Франківська про ромів: вони місяць жили під вокзалом і жебракували
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марцінків Руслан Романович |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марцінків Руслан Романович |
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
- Сайт Верховної Ради України [Архівовано 26 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
|
