Марущенко Віктор Іванович
| Віктор Марущенко | |
|---|---|
| Віктор Іванович Марущенко | |
| Народився | 1 лютого 1946 м. Новосибірськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР |
| Помер | 28 вересня 2020 (74 роки) Київ, Україна[1] |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Діяльність | фотограф |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
Віктор Іванович Марущенко (1 лютого 1946, м. Новосибірськ, СРСР — 28 вересня 2020, м. Київ) — український фотограф, художник, арт-критик, викладач. Голова Київської організації Спілки фотохудожників України (з 1999)[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Віктор Марущенко народився 1 лютого 1946 року в Новосибірську (Росія), де батьки перебували в евакуації[3].
З 1951 — у Києві. Закінчив Інститут журналістики майстерності при Спілки журналістів України (1975), факультет журналістики Київського університету (1979—1981).
Фотографувати починає з середини 1970-х, як театральний фотограф. Працював фотокореспондентом газети «Радянська культура» (1980—1991), «Советская культура» по Україні та «День» (1997—1998)[3].
З 2004 року — засновник та керівник «Школи фотографії Віктора Марущенка»[4].
З 2010 року — видає журнал «5.6».
У вересні 2020 року стало відомо, що Марущенко бореться з тяжкою хворобою та потребує фінансової допомоги.[5] Помер у ніч на 29 вересня 2020 року в Києві.[6]
Творчість[ред. | ред. код]
З 1991 року — незалежний фотограф для украївських і зарубіжних видань; співзасновник незалежного інформаційного агентства «Укрпрес», галереї «Photo Nostra».
На його знімках 1970–1990 років знамениті актори, музиканти, архітектори, художники, філософи виглядають такими, якими є насправді, без позування, фальшивої машкари.
Серед серій фото — «Україна після Чорнобиля» (1986), «Донбас — країна мрій» (2003—2004).
З 1983 — учасник фотовиставок у США, Канаді, Бразилії, Чилі, Швейцарії, Німеччині, Франції, РФ, Польщі, Словаччині, а також Бієнале сучасного мистецтва у Венеції (Італія, 2001) та Сан-Пауло (Бразилія, 2004). Персональні — у Кишиневі (1987), Білі (Швейцарія, 1992), Ґлюкштадті (1992, 2008), Мюнхені (1996; обидва — Німеччина), Калґарі (Канада), Севастополі (обидві — 1993), Москві, Цюриху (обидві — 1994), Аарау (Швейцарія, 1994, 1998), Києві (1996, 2002, 2005), Берліні (2006).
У 1989 році виїжджає до Швейцарії, а в 1990-му бере участь у великій виставці A Hundred Photographers of Eastern Europe, Musee de I'Elysee, Лозанна, Швейцарія. З того ж року проводить значну кількість виставок у Швейцарії, Німеччині, Франції, США, Канаді, Словаччині, Україні та інших[3].
У Берні у видавництві «Benteli Verlag» (1997) вийшов фотоальбом «Віктор Марущенко. Україна. Фотографії» (тексти — українськими та німецькими мовами).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://nv.ua/ukr/style/kultura/viktor-marushchenko-pomer-ostanni-novini-50114804.html
- ↑ Марущенко Віктор [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Щербенко арт-центр
- ↑ а б в Віктор Марущенко [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Kharkiv Photo Forum
- ↑ Косянчук, І. Щасливі будемо, завдячуючи знімку [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр, 5 жовтня 2010 р.
- ↑ Фотограф Віктор Марущенко потребує фінансової допомоги в боротьбі з хворобою. detector.media (укр.). 7 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
- ↑ Помер відомий український фотограф Віктор Марущенко. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
|
