Мартиненко Володимир Никифорович

Мартиненко Володимир Никифорович
7-й Міністр закордонних справ УРСР
18 листопада 1980 — 28 грудня 1984
Попередник	Шевель Георгій Георгійович
Наступник	Кравець Володимир Олексійович
Народився	6 жовтня 1923(1923-10-06) с. Горбулів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Українська Соціалістична Радянська Республіка,  СРСР
Помер	18 квітня 1988(1988-04-18) (64 роки) Київ, Українська РСР,  СРСР
Відомий як	дипломат, історик, державний діяч
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія	КПУ
Професія	дослідник загальної історії, історії міжнародних відносин, дипломат
Нагороди

Марти́ненко Володи́мир Ники́форович (6 жовтня 1923, село Горбулів, Волинська губернія, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР (нині Черняхівський район, Житомирська область, Україна) — 18 квітня 1988, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський дослідник загальної історії, історії міжнародних відносин, дипломат. Кандидат історичних наук. Член ЦК КПУ в 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Постійний представник Української РСР при ООН (1973-1979)^[1]. Міністр закордонних справ Української РСР (1980-1984).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. 1940 року після закінчення середньої школи вступив до Київського авіаційного інституту.

З початком німецько-радянської війни (1941) – на фронті. Закінчив Харківське військове авіаційне технічне училище. Брав участь в обороні Києва, визволенні України, в Берлінській операції у складі Воронезького, Степового, 1-го та 2-го Українських фронтів. Член ВКП(б) з 1946 року.

Після демобілізації навчався на факультеті міжнародних відносин Київського державного університету, який закінчив у 1951.

Працював старшим референтом в Українському товаристві дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами. З 1956 року – на партійній роботі: інструктор сектору, консультант в апараті ЦК КПУ.

У 1961–1964 навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, де захистив кандидатську дисертацію (1964).

У 1965–1968 — перший секретар з політичних питань Посольства СРСР у Канаді.

У 1968–1973 — заступник міністра закордонних справ Української РСР.

У 1973–1979 — Постійний представник Української РСР при ООН

У 1980–1984 — міністр закордонних справ Української РСР у ранзі Надзвичайного і Повноважного посла.

У 1984–1988 — старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го скликання у 1980 — 1985 р, делегатом XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду КПУ.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Ордени Трудового Червоного Прапора
• Великої Вітчизняної війни II ступеня
• Червоної Зірки
• Дружби народів
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• медалі

Праці[ред. | ред. код]

• Мартиненко В.Н. Канада в лабетах американських монополій. – К., 1964.
• Член редколегії із підготовки збірника документів і матеріалів «Українська РСР на міжнародній арені (1971–1975 рр.)» (К., 1981);
• Член редколегії із підготовки довідника «Українська РСР у міжнародних організаціях» (К., 1984).

Література[ред. | ред. код]

• Д. В. Табачник. Мартиненко Володимир Никифорович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Некролог // УІЖ. — 1988. — № 8.
• EoU. — Vol. III. — 1993.
• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — К., 1998.

Джерела[ред. | ред. код]

• e-Енциклопедія історії України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Мартиненко Володимир Никифорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.298-299

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль Freebase: /m/012m5sth · LCCN: n84208400 · VIAF: 23553770 · WorldCat: lccn-n84208400

п о р Міністри закордонних справ українських державних утворень УНР Олександр Шульгин · Всеволод Голубович · Микола Любинський Гетьманат Микола Василенко · Дмитро Дорошенко · Георгій Афанасьєв Директорія Володимир Чехівський · Костянтин Мацієвич · Володимир Темницький · Андрій Лівицький ЗУНР Василь Панейко · Лонгин Цегельський · Михайло Лозинський · Степан Витвицький · Кость Левицький УРСР Сергій Бакинський · Володимир Затонський · Микола Скрипник · Юрій П'ятаков · Християн Раковський · Олександр Корнійчук · Дмитро Мануїльський · Анатолій Барановський · Лука Паламарчук · Анатолій Кисіль (в. о.) · Дмитро Білоколос · Георгій Шевель · Володимир Мартиненко · Володимир Кравець · Анатолій Зленко Україна Анатолій Зленко · Геннадій Удовенко · Борис Тарасюк · Анатолій Зленко · Костянтин Грищенко · Борис Тарасюк · Володимир Огризко (в. о.) · Арсеній Яценюк · Володимир Огризко · Володимир Хандогій (в. о.) · Петро Порошенко · Костянтин Грищенко · Леонід Кожара · Андрій Дещиця (в. о.) · Павло Клімкін · Вадим Пристайко · Дмитро Кулеба

п о р Постійні представники України в Організації Об'єднаних Націй  УРСР Мануїльський Дмитро Захарович (1945—1952) • Барановський Анатолій Максимович (1952—1954) • Паламарчук Лука Хомич (1954—1958) • Удовиченко Петро Платонович (1958—1961) • Кизя Лука Єгорович (1961—1964) • Шевченко Сергій Тимофійович (1964—1968) • Поляничко Михайло Деонисович (1968—1973) • Мартиненко Володимир Никифорович (1973—1979) • Кравець Володимир Олексійович (1979—1984) • Удовенко Геннадій Йосипович (1984—1991)  Україна Удовенко Геннадій Йосипович (1991—1992) • Батюк Віктор Гаврилович (1992—1993) • Хандогій Володимир Дмитрович (1993—1994) • Гудима Борис Миколайович (1994) • Зленко Анатолій Максимович (1994—1997) • Єльченко Володимир Юрійович (1997—2001) • Кучинський Валерій Павлович (2001—2006) • Крижанівський Віктор Володимирович (2006—2007) • Сергеєв Юрій Анатолійович (2007—2015) • Єльченко Володимир Юрійович (2015—2019) • Кислиця Сергій Олегович (з 2019)