Марсело Дельгадо

Ф
Марсело Дельгадо
Особисті дані
Повне ім'я Марсело Алехандро Дельгадо
Народження 24 березня 1973(1973-03-24) (51 рік)
  Капітан-Бермудес, Аргентина
Зріст 173 см
Вага 68 кг
Прізвисько El Chelo[1]
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1994 Аргентина «Росаріо Сентраль» 112 (23)
1994–1995 Мексика «Крус Асуль» 36 (5)
1995–2000 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 119 (48)
2000–2003 Аргентина «Бока Хуніорс» 91 (25)
2003–2004 Мексика «Крус Асуль» 46 (18)
2005–2006 Аргентина «Бока Хуніорс» 35 (5)
2006–2007 Аргентина «Бельграно» 13 (3)
2007–2009 Еквадор «Барселона» (Гуаякіль) 40 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995–2002 Аргентина Аргентина 33 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Марсело Дельгадо (ісп. Marcelo Delgado, нар. 24 березня 1973, Капітан-Бермудес) — колишній аргентинський футболіст, нападник.

Насамперед відомий виступами за «Расинг» (Авельянеда) та «Боку Хуніорс», а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за «Росаріо Сентраль», в якому провів чотири сезони, взявши участь у 112 матчах чемпіонату.

Протягом 19941995 років захищав кольори мексиканського клубу «Крус Асуль».

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Расинг» (Авельянеда), до складу якого приєднався 1995 року. Відіграв за команду з Авельянеди наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Расинга», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості.

2000 року уклав контракт з клубом «Бока Хуніорс», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Бока Хуніорс» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час тричі виборював титул володаря Кубка Лібертадорес.

У 2003—2004 роках знову виступав у Мексиці за «Крус Асуль», після чого повернувся у «Боку Хуніорс», додавши до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Аргентини та переможця Рекопи Південної Америки.

Влітку 2006 року перейшов у «Бельграно», де і провів наступний сезон.

Завершив професійну ігрову кар'єру в еквадорському клубі «Барселона» (Гуаякіль), за який виступав протягом 20072009 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У 1996 році в складі збірної Аргентини U-23 брав участь в Олімпійських іграх, де збірна дійшла до фіналу, в якому поступилася олімпійській збірній Нігерії.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії та чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 33 матчі, забивши 9 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Бока Хуніорс»: Апертура 2000, Апертура 2005, Клаусура 2006
«Бока Хуніорс»: 2000, 2001, 2003
«Бока Хуніорс»: 2000
«Бока Хуніорс»: 2005

Особисті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Olympedia — 2006.