Маринович Микола

Микола Маринович
полковник
Загальна інформація
Народження	21 грудня 1861(1861-12-21) с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область
Смерть	1944(1944) с. Оселя, Яворівський район, Львівська область
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Роки служби	1893—1920
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
30-й піхотний полк Австрійської армії, Генеральний штаб УГА
Нагороди та відзнаки

Микола Маринович (21 грудня 1861, с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область — 1944, с. Оселя, Яворівський район, Львівська область) — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Маринович народився 21 грудня 1861 року в селі Ішків (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Козівського району Тернопільської області, Україна) в родині народного вчителя.

Навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназії в Тернополі, згодом закінчив Віденську Офіцерську школу і Австрійську Військову академію. До Першої світової війни служив комендантом (або просто служив) Тернополя, Золочева, Коломиї, Стрия.

У роки Першої світової війни командир 30-го піхотного полку на російському фронті. У 1916 році отримав важке поранення, з того часу на пенсії.

Після проголошення ЗУНР вступає до Української Галицької Армії. 3 листопада 1918 року полковник Микола Маринович обійняв посаду військового коменданта Львова:

Військовий командант пол. маршал Пфефер заявляє в присутности свого заступника, генерал-майора Крамаржа, свого шефа Генерального штабу полковника Амброза, його заступника підполковника Гофмана, що передає військову команду (Militärkommando) полковникові в стані спочинку Миколі Мариновичеви, визначеному Українською Національною Радою наслідникові, з нинішнім днем

8 листопада 1918 року звернувся з листом до повітових управ ЗУНР, в якому пропонував створювати Запасні команди, до яких набирати громадян 1895—1897 років народження, також брати на облік всіх здорових чоловіків віком 17—35 років.^[1]

Начальник Генерального штабу УГА, учасник польсько-української війни 1918—1919 років. Із УГА перейшов за річку Збруч, перебував до 1920 року.

Мешкав у селі Селиська (тепер Оселя Яворівського району Львівської області). Брав участь у діяльності ветеранських організацій УСС-УГА, був головою місцевої читальні «Просвіти».

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 років перебував у Галичі, де навесні 1944 року закатований радянськими партизанами з'єднання партизанських загонів під командуванням генерал-майора М. І. Наумова.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У селищі Козова, на Тернопільщині начесть Миколи Мариновича названа вулиця.

На фасаді будівлі Військової комендатури Львівського гарнізону, у якій в листопаді 1918 року працював полковник Микола Маринович — перший військовий комендант Львова, 2003 року встановлено пам'ятну таблицю (скульптор Іван Самотос).

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Меморіальна таблиця на фасаді будинку військової комендатури на площі Соборній, 6 у Львові
• 
  Могила полковника Миколи Мариновича в с. Оселя

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Весна Х., Мельничук Б. Маринович Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 459. — ISBN 966-528-199-2.
• К. Є. Науменко Маринович Микола [Архівовано 23 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 507. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання[ред. | ред. код]

• Журнал «Воєнна історія» [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]. — 2008. — № 6 (42).
• В Яворівському районі вшанують пам'ять полковника УГА Миколи Мариновича // ZIK. — 2008. — 29 жовтня.
• Вояки УГА.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Бурмистри, президенти та міські голови Львова Галицько-Волинське князівство (сер. XIII ст. — 1349) Бертольд Штехер Матеус Штехер Королівство Угорське, Королівство Польське, Річ Посполита (1349—1772) Бруно Йоганн Шварц Андреас Зоммерштайн Йоганн Амен Йоганн Ворст Міхаель з Бріґа Миколай Русин Ніколаус Бернер Конрад Ріппен Петро Штехер Ганушко Черкес Русин Альберт Бухгольц Іван Толмач Георгій Ґобель Миколай Фрідріх Андреас Кльоппер Августин Ґемеліх Миколай Шелер Лаврентій Русин з Любліна Петро Лінднер Ніколаус Арнест Андреас Берґер Станіслав Газ Георгій Войнар Матвій Микулка Миколай Яцимирський Міхаель Маґістер Мартин Роттендорф (Золотар) Ієронім Запала Станіслав Вільчек Вольф Шольц Штанцель Шольц Валентин Вільчек Павло Єльонек Андрій Самбор Домбровський Станіслав Газ (мол.) Якуб Мешковський Павло Кампіан Валентин Вільчек Георгій Войнар (мол.) Йодок Ґляч Станіслав Ансерін Каспар Ґулинський Анджей Мондрович Франц Веніґ Каспар Пшездецький Георгій Боїм Якуб Вйотецький Станіслав Дибовіцький Ян Альнпек Еразм Сикст Павло Юрій Боїм Мартин Кампіан Якуб Шольц Бартоломей Уберович Павло Геппнер Ян Юлій Лоренцович Бартоломей Зиморович Мартин Ґросваєр Станіслав Вільчек (мол.) Ян Убальдіні Йоан Ґрінвальд Анчевський Мартин Никанор Франциск Домінік Геппнер Ян Аттельмаєр Казимир Самуїл Кушевич Валеріан Алембек Ян Стефан Убальдіні Мацей Кучанкович Домінік Вільчек Людвік Алембек Томас Ґордон Павло Домінік Геппнер Томас Беллі Александер Ґордон Ян Меконі Ян Вільчек Карл Ґарані Георгій Коцій Ян Дурбас Йозеф Бляйхнер Василь Ілляшевич Габсбурзька монархія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина (1772—1918) Мартин Мерсеньє Франциск Ксаверій Сольський Франциск Сіґньо Франсуа Лонгшам де Бер'є Войцех Бем Франциск Чехуцький Томас Вежайський Александер Стажевський Йозеф Яськевич Ігнатій Веммер Яків Теодор Бернатович Франц Антон Лоренц Вацлав Кобервайн Йоганн Гоффман Йоганн Гомме Еміль Жерар фон Фестенбурґ Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф Франц Крьобль Юліан Шемельовський Флоріян Земялковський Александер Ясінський Міхал Ґноїнський Вацлав Домбровський Едмунд Мохнацький Ґодзімір Малаховський Міхал Міхальський Станіслав Цюхцінський Юзеф Нойман Тадеуш Рутовський ЗУНР (1918—1919) Галичина (1919—1923) Роберт Лямезан де Салінс Микола Маринович Владислав Стеслович Польська Республіка (1923—1939) Юзеф Нойман Ян Стшелецький Отто Надольський Ян Галюх-Бжозовський Вацлав Дрояновський Станіслав Островський Друга світова війна (1939—1945) Федір Єременко Юрій Полянський Ганс Куят Еґон Гьоллер СРСР (1945—1991) Павло Бойко Петро Таран Василь Ніколаєнко Костянтин Бойко Петро Овсянко Спиридон Бондарчук Роман Завербний Аполлон Ягодзінський Роман Мусієвський В'ячеслав Секретарюк Володимир Пєхота Богдан Котик Україна (з 1991) Василь Шпіцер Василь Куйбіда Любомир Буняк Зиновій Сірик Андрій Садовий

п о р Командири Української Галицької армії (УГА) Команданти (начальні вожді) УГА Дмитро Вітовський (1—5.11.1918) • Григорій Коссак (6—9.11.1918) • Гнат Стефанів (10.11—10.12.1918) • Михайло Омелянович-Павленко (11.12.1918—9.06.1919) • Олександр Греков (10.06.1919—5.07.1919) • Мирон Тарнавський (6.07.1919—?) • Осип Микитка (?—?) • Мирон Тарнавський (?—?) • Альфред Шаманек (?—21.02.1920) • Вітошинський Амвросій (22.02.1920—1.03.1920) Начальники Генерального штабу (Генеральної булави) УГА Микола Маринович (1—5.11.1918) • Сень Горук (6.11—10.12.1918) • Євген Мишковський (11.12.1918—7.02.1919) • Віктор Курманович (8.02—8.06.1919) • Карл Штіпшіц-Тернава (8.06.1919—07.1919) • Альфред Шаманек (07.1919—7.11.1919) • Густав Ціріц (8.11.1919—10.02.1920) • Альфред Шаманек (11.02—1.03.1920) Літунський полк Організатор: сотник Петро Франко Борис Губер • Джамбулат Кануков I Корпус (штаб в Кам'янці-Струмиловій) (Із 19 лютого 1919 р. з групи "Північ") Команданти: В.Курманович • О.Микитка • А.Шаманек • О.Лесняк • Ю.Головінський Начальники штабу: Б.Гнатевич • Р. Вурмбранд • В.Зеєгорш • Й.Куніш • Ф.Льонер • А.Ерле • Г.Кох 5-та Сокальська бригада (група «Північ») Осип Демчук • Василь Захаріїн • Петро Петрик • Володимир Коссар • Микола Аркас 6-та Равська бригада (група «Рава-Руська») Володимир Стафіняк • Юліан Головінський 9-та Белзька бригада Володимир Стафіняк • Богуслав Шашкевич • Осип Фещур • Петро Газдайка 10-та Янівська бригада (група «Північ», загін ім.Гонти) Андрій Долуд • Михайло Климкевич • Франц Кондрацький • Іван Чайка • Михайло Дацків Жидівський курінь (червень-липень 1919) Соломон Ляйнберг II Корпус УГА (штаб у Бібрці) (Із січня 1919 з груп «Схід», «Старе Село» й «Щирець») Команданти: М. Тарнавський • А. Вольф Начальники штабу: Й. П. де Яноші • А. Шаманек • Ф.Льонер 1-ша бригада УСС (легіон УСС) Букшований Осип 2-га Коломийська бригада (група «Старе Село») Франц Тінкль • Роман Дудинський • Антін Виметаль • Осип Рев'юк • Карл Квапіль 3-тя Бережанська бригада (група «Наварія») Антон Легар • Іван Омелянович-Павленко • Василь Черський • Арнольд Вольф • Омелян Лесняк • Сень Горук • Август Кучера 4-та Золочівська бригада ( група «Схід» ) Василь Дідюков • Степан Шухевич • Степан Чмелик • Петро Лясковський • Богуслав Шашкевич III Корпус (штаб у Стрию) (Із січня-лютого 1919 з бойових груп «Щирець», «Рудки», «Крукеничі», «Глибока», «Старий Самбір», «Лютовиська») Команданти: Г. Коссак • В. Генбачів • А. Кравс Начальники штабу: Й. Папп де Яноші • К. Долежаль Р. Якверт • В. Льобковіц Гірська бригада УГА (групи «Старий Самбір» і «Лютовиська») (до червня 1919) Василь Черський 7-ма Стрийська (Львівська) бригада (група «Південь-ІІ») Кость Слюсарчук • Альфред Бізанц 8-ма Самбірська бригада (групи «Глибока», «Крукеничі», «Рудки») Антін Кравс • Карл Гофман • Осип Станімір • Людвик Шмідт 11-та Стрийська бригада (з червня 1919) Гуґо Противенський • Карл Шльоссер 14-та Станіславська бригада (з червня 1919) Василь Оробко • Євген Гелецинський • Рудольф Странський Кінна бригада УГА (з червня 1919) . IV Корпус 12-та бригада ( червень — липень 1919 ) Омелян Лесняк 17-та Бучацька бригада ( червень — липень 1919 ) Грабовенський Іван 18-та Тернопільська бригада ( червень — липень 1919 ) Ілько Цьокан 21-ша Збаразька бригада ( червень — липень 1919 ) Богуслав Шашкевич Див. також Шаблон:Українська Галицька Армія