Маренич Валерій Петрович

Валерій Петрович Маренич
Основна інформація
Дата народження 1 січня 1946(1946-01-01) (78 років)
Місце народження Українська РСР Кривий Ріг
Роки активності 1971—наш час
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Професія співак
Освіта Волинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського Волинської обласної ради
Інструменти Гітара
Жанри авторська пісня
Колективи «Тріо Маренич» (19732004)
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Народний артист України

Маренич Валерій Петрович (нар. 1 січня 1946, Кривий Ріг) — український співак, Народний артист України (2003).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1946 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

У 1971 році разом з майбутньою дружиною Антоніною Сухоруковою організували співочий дует, який посів перше місце на огляді ВІА (вокально-інструментальних ансамблів) у м. Харкові.

У 1973 році до дуету долучилася сестра Антоніни — Світлана, створивши «Тріо Маренич», у репертуарі якого були як народні пісні, так і авторські, в основному українською мовою. Серед них — «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой, у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой, під вишнею…», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

У 1979 році фірма «Мелодія» записала їхню першу платівку, а «Укртелефільм» зробив її відеоверсію. Цього ж року всім учасникам групи було присвоєно звання Заслужених артистів Української РСР.

Зовнішні відеофайли
Валерій Маренич співає пісні про УПА, записи 2006-2008 років.

З 2005 року виступає самостійно. Нині проживає у м. Луцьку.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[1]
  • Народний артист України (8 лютого 2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток української пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність[2].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми в складі «Тріо Маренич»[ред. | ред. код]

  • «Три тополі» (1998 р.)
  • «Ой, під вишнею» (2000 р.)
  • «Мареничі» (2003 р.)
  • «Краще» (2004 р.).

Власні альбоми[ред. | ред. код]

  • «Пісні Волинських авторів» (2005)
  • «Ген, на узліссі хрест мовчить» (2006)
  • «Ідея нації» (2008)
  • «Без адреси» (2010)
  • «Без тебе» (2015)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2019.
  2. Указ Президента України від 8 лютого 2003 року № 96. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 12 вересня 2010.