Маноло Вільянова

Ф
Маноло Вільянова
Особисті дані
Повне ім'я Мануель Хосе Вільянова
Ребольяр
Народження 27 серпня 1942(1942-08-27) (81 рік)
  Сарагоса, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966–1967 Іспанія «Мальорка» 14 (-?)
1967–1971 Іспанія «Реал Бетіс» 81 (-?)
1971–1974 Іспанія «Реал Сарагоса» 51 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1978 Іспанія «Депортіво Арагон»
1979–1981 Іспанія «Реал Сарагоса»
1981–1984 Іспанія «Саламанка»
1984–1985 Іспанія «Мальорка»
1985–1986 Іспанія «Еркулес»
1987–1988 Іспанія «Реал Сарагоса»
1991–1992 Іспанія «Уеска»
1992–1996 Іспанія «Рекреатіво»
1996–2003 Іспанія «Реал Сарасоса Б»
2006–2007 Іспанія «Уеска»
2007–2008 Іспанія «Реал Сарагоса»
2008–2009 Іспанія «Реал Сарасоса Б»
2013–2014 Іспанія «Саріньєна»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Маноло Вільянова (ісп. Manolo Villanova, нар. 27 серпня 1942, Сарагоса) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Мальорка», в якій провів один сезон у Сегунді, взявши участь у 14 матчах чемпіонату.

Після одного сезону в ній Вільяноа перейшов в клуб Прімери «Реал Бетіс», у першому ж сезоні 1967/68 був основними гравцем, зігравши 24 гри у чемпіонаті, в яких пропустив 51 гол, а клуб за підсумками чемпіонату понизився у класі. Втім Вільяновв продовжив грати за андалусійців протягом наступних трьох років, але так і не зумів повернутись з ним до елітного дивізіону.

1971 року перейшов до клубу «Реал Сарагоса» зі свого рідного міста, з якою наступного року повернувся до Прімери. Втім у вищому іспанському дивізіоні грав роль резервного голкіпера в команді, зігравши за три сезони лише 20 ігор у Ла Лізі, пропустивши 23 голи, і в 1975 році, у віці 32 років, завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри футболіста Вільянова відразу ж почав тренерську діяльність, працюючи з командою дублерів «Реал Сарагоси», що називалась «Депортіво Арагон» і пробув на цій посаді три роки. У травні 1979 він змінив Вуядина Бошкова на посаді головного тренера «Реал Сарагоси». Вільянова був звільнений в березні 1981 після ряду незадовільних результатів, здобувши лише одну перемогу в останніх десяти матчах.

У червні того ж року він був призначений головним тренером «Саламанки», зумівши повернути її до Прімери з першої ж спроби[1]. Після цього Вільянова продовжував очолювати клуб до 1984 року, коли «Саламанка» за підсумками сезону 1983/84 вилетіла до Сегунди.

А колишній воротар перейшов на роботу в іншу команду Сегунди «Мальорка»[2], яка фінішувала під його керівництвом сьомою у сезоні 1984/85.

У жовтні 1985 року Вільянова повернувся до Прімери, змінивши на посту головного тренера «Еркулеса» з Аліканте звільненого Антоніо Торреса[3]. Він не зміг врятувати клуб від вильоту до Сегунди і згодом покинув його.

У грудні 1987 року Маноло знову очолив «Реал Сарагосу»[4], залишивши її на п'ятому місці в турнірній таблиці Прімери перед своєю відставкою[5]. До тренерської кар'єри Вільянова повернувся лише в 1991 році, ставши біля керма « Уеска».

У 1996 році, після чотирьох сезонів на чолі «Рекреатіво»[6], Вільянова знову став працювати з резервною командою «Реал Сарагоси», а в 2003 році перейшов до ради клубу.

У липні 2006 року Маноло Вільянова вдруге очолив «Уеску» [7], а вже 3 березня 2008 року він втретє був призначений головним тренером «Реал Сарагоси», коли над нею нависла серйозна загроза вильоту з Прімери[8]. Після того, як Вільянова не зміг врятувати свій клуб від пониження в класі, він учергове очолив його резервну команду. У червні 2009 року він був звільнений від своїх обов'язків[9].

14 жовтня 2013 року Вільянова став головним тренером «Саріньєни», що виступала тоді у Сегунді Б [10]. Команда за підсумками сезону 2013/14 посіла останнє місце в своїй групі і вилетіла в Терсеру, після чого головний тренер покинув свій пост.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Fermor (28 травня 1982). Villanova, un año más en el Salamanca [Villanova , another further year at Salamanca] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  2. ↑ Jolis, Montse (16 травня 1984). 05/16 / MD19840516-010.pdf Villanova, presentado en Palma [Villanova, presented in Palma] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 10. Процитовано 21 січня 2018.
  3. ↑ EFE (24 жовтня 1985). Relevo en el Hércules: Villanova, nuevo entrenador [Replacement at Hércules: Villanova, new manager] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 30. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2018.
  4. ↑ Andrés, Mariano (6 грудня 1987). Presentación del nuevo entrenador [Presentation of the new manager] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2018.
  5. ↑ Andrés, Mariano (22 травня 1988). /22/MD19880522-031.pdf Villanova: En la hora del adiós [Villanova: At the time of the farewell] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 31. Процитовано 21 січня 2018.
  6. ↑ 07/19 / MD19920719-041.pdf Manolo Villanova, nuevo entrenador del Recreativo [Manolo Villanova, new manager of Recreativo] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. 19 липня 1992. с. 41. Процитовано 21 січня 2018.
  7. ↑ Ferrer, Jaime (3 липня 2006). Borraz , nuevo presidente y Villanova entrenador [Borraz, new president and Villanova manager] (PDF) (ісп.). Mundo Deportivo. с. 33. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 січня 2018.
  8. ↑ Manolo Villanova, nuevo entrenador del Zaragoza [Manolo Villanova, new Zaragoza manager]. Marca (ісп.). 3 березня 2008. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 21 січня 2018.
  9. ↑ doce-anos-seguidos-de-relacion-laboral_506021.html El club despide a Manolo Villanova después de doce años seguidos de relación laboral [The club sack Manolo Villanova after twele years of professional relationship]. El Periódico de Aragón (ісп.). 17 червня 2009. Процитовано 21 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Manolo Villanova ficha por el Sariñena [Manolo Villanova signs for Sariñena]. El Periódico de Aragón (ісп.). 14 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 21 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

«Мальорка» – Тренери

Грінвелл (1930–31) · Пагаса (1939–41) · Теодоро Маурі (1948–49) · Відаль (1954–55) · Платтко (1955–56) · Кетглас (1956–57) · Гуаль (1957–58) · Лоренсо (1958–60) · Сасо (1961) · Греч (1961–62) · Сасо (1962–63) · Турро (1963) · Льопіс (1963–64) · Хуан Рамон (1964–65) · Родрігес (1965–66) · Хосеїто (1966–67) · Даудер (1967–68) · Лоренсо (1968) · Турро (1968) · Сасо (1968–69) · Форнеріс (1969) · Серхіо Родрігес (1969) · Форнеріс (1969) · Барінага (1969–70) · Сасо (1970) · Форнеріс (1970–71) · Бумбель (1971–72) · Сасо (1972–73) · Форнеріс (1973) · Манолін (1973) · Родрігес (1973–75) · Вільямінде (1975) · Де ла Торре (1975) · Вера (1975) · Де ла Торре (1975–76) · Коста (1976–77) · Алексанко (1977) · Форнеріс (1977–78) · Агусті (1978–79) · Кетглас (1979) · Ов'єдо (1979–81) · Форнеріс (1981) · Мюллер (1981–83) · Агірре (1983) · Домінго (1983–84) · Вільянова (1984–85) · Хоанет (1985) · Феррер (1985–87) · Мюллер (1987–88) · Брзич (1988–89) · Феррер (1989–93) · Бауса (1993–94) · Понс (1994–95) · Ірулегі (1995) · Есналь (1995–96) · Муньйос (1996–97) · Льомпарт (1997) · Купер (1997–99) · Гомес (1999) · Васкес (1999–2000) · Арагонес (2000–01) · Краусс (2001–02) · Крешич (2002) · Льомпарт (2002) · Мансано (2002–03) · Пашеку (2003) · Арагонес (2003–04) · Льомпарт (2004) · Флоро (2004) · Купер (2004–06) · Мансано (2006–10) · Лаудруп (2010–11) · Надаль (2011) · Капаррос (2011–13) · Мансано (2013) · Ольтра (2013–2014) · Каррерас (2014) · Олаїсола (2014) · Солєр (2014) · Карпін (2014–15) · Солєр (2015) · Феррер (2015) · Гальвес (2015–16) · Васкес (2016) · Олаїсола (2016–17) · Бархуан (2017) · Морено (2017–)

«Реал Сарагоса» – Тренери

Саука (1932) · Дос Сантос (1932–34) · Ф. Гонсалес (1934–35) · Планас (1935) · Оліварес (1935–36) · Арнанс (1939–41) · Гамборена (1941) · Урітарте і Остале (1941) · Кінкосес (1941–43) · Кайседо (1943–45) · Арнанс (1945) · Хуаніто (1945–46) · Оліварес (1946–47) · Соррібас (1947–48) · Соладреро (1948) · Мачеда (1948) · Бру (1948–49) · Осеха (1949) · Хуаніто (1949–50) · Планас (1950) · Уркірі (1950–51) · Хуаніто (1951) · Беркеші (1951–52) · Балманья (1952–53) · Егілус (1953–54) · Мундо (1954–56) · Кінкосес (1956–58) · Касар'єго (1958) · Очоантесана (1958–59) · Мундо (1959–60) · Ернандес (1960) · Сесар (1960–63) · Рамальєтс (1963–64) · Бельйо (1964) · Ольсен (1964–65) · Он (1965–66) · Даучик (1966–67) · Лерін (1967) · Ольсен (1967–68) · Сесар (1968–69) · Ріаль (1969–70) · Кальмар (1970) · Балманья (1970–71) · Гарсія Трайд (1971) · Ернандес (1971) · Іріондо (1971–72) · Карр'єга (1972–76) · Мюллер (1976–77) · Іглесіас (1977–78) · Бошков (1978–79) · Вільянова (1979–81) · Коста (1981) · Бенгаккер (1981–84) · Феррарі (1984–85) · Коста (1985–87) · Вільянова (1987–88) · Антич (1988–90) · Манейро (1990–91) · Фернандес (1991–96) · Еспарраго (1996–97) · Коста (1997–98) · Рохо (1998–2000) · Лільйо (2000) · Коста (2000–01) · Рохо (2001–02) · Коста (2002) · Алонсо (2002) · Флорес (2002–04) · Муньйос (2004–06) · Фернандес (2006–08) · Гарітано (2008) · Ірурета (2008) · Вільянова (2008) · Марселіно (2008–09) · Гай (2009–10) · Агірре (2010–11) · Хіменес (2012–13) · Еррера (2013–14) · Муньйос (2014) · Попович (2014–15) · Каррерас (2015–16) · Мілья (2016) · Агне (2016–17) · Лайнес (2017) · Н. Гонсалес (2017–18) · Ідьякес (2018) · Алькарас (2018) · Фернандес (2018–20) · Бараха (2020) · І. Мартінес (2020) · Х. І. Мартінес (2020–22) · Карседо (2022) · Ескріба (2022–23) · Веласкес (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маноло_Вільянова&oldid=42403024