Mammillaria pectinifera
| Mammillaria pectinifera | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Кактусові (Cactaceae) |
| Підродина: | Cactoideae |
| Рід: | Мамілярія (Mammillaria) |
| Вид: | M. pectinifera |
| Біноміальна назва | |
| Mammillaria pectinifera | |
| Синоніми | |
| Pelecyphora pectinata Stein 1885 | |
Mammillaria pectinifera (укр. Мамілярія пектініфера)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).
Історія[ред. | ред. код]
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фредериком Альбертом Константин Вебером[de] (нім. Frédéric Albert Constantin Weber, 1830—1903) у 1898 році у виданні нім. «Dictionnaire d'Horticulture».[2]
Етимологія[ред. | ред. код]
Видова назва (укр. мамілярія гребінчаста) походить від «pectinifera» — гребінка і вказує на вигляд колючок.[3]
У місцевого населення носить назву «conchilinque» — щось на зразок молюскоподібний.
Ареал і екологія[ред. | ред. код]
Mammillaria pectinifera є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штаті Пуебла лише в долині Теуакан-Куйкатлан. Рослини зростають на висоті від 1700 до 2300 метрів над рівнем моря в ксерофільних скребах і луках, на вапняних ґрунтах.
Морфологічний опис[ред. | ред. код]
| Орган | Опис |
| Рослини | одиночні. |
| Коріння | |
| Стебло | кулясте до коротко-циліндричного, в діаметрі 1-3 см. |
| Епідерміс | |
| Маміли | циліндричні, з молочним соком. |
| Ареоли | довгі, вузькі. |
| Аксили | голі. |
| Центральні колючки | немає. |
| Радіальні колючки | 20-40, гребінчасті, притиснуті до стебла, білі, завдовжки 1,5-2 мм. |
| Квіти | білі до блідо-рожевих з темнішими центральними прожилками на пелюстках, 20-30 мм завдовжки і в діаметрі. |
| Бутони | |
| Зовнішні пелюстки | |
| Внутрішні пелюстки | |
| Тичинки | |
| Маточка | |
| Плоди | червоні, маленькі, трохи виступають вище колючок. |
| Насіння | чорне. |
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню[ред. | ред. код]
Mammillaria pectinifera входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів під загрозою зникнення (EN).
Вид має площу розміщення близько 4000 км². Ареал дуже фрагментований (про це свідчить генетична диференціація). Субпопуляції Mammillaria pectinifera малі і утворюють ізольовані групи. Є докази зниження чисельності рослин у деяких субпопуляціях. У багатьох випадках це пов'язано з покодженням комахами і нелегальним збиранням. Було відмічено, що на кактуси нападують личинки жука, які з'їдають тканини всередині пари, що вбиває рослини. Серйозними загрозами є також видобуток гірської породи для будівництва, скидання сміття, збирання рослин, садівництво та випас худоби та кіз.
Передбачається, що діапазон цього виду зменшиться до 90 % за умов зміни клімату за сценаріями, в яких температура підвищувалася на 2 °С, а опадів — на 15 % відносно до сучасних кліматичних умов (приблизно в період між 2060 і 2100 роками).
Mammillaria pectinifera присутня в біосферному заповіднику Теуакан-Куйкатлан.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «підлягає особливій охороні».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Систематика[ред. | ред. код]
Вид спочатку був віднечений до роду пелецифора (Pelecyphora pectinata) через зовнішню схожість з цим родом. Потім був багато років був відомий як педставник монотипного роду Solisia (Solisia pectinata) через унікальний зовнішній вигляд, з подовженими ареолами і гребеневидними колючками. Але розташування квіток явно як у роду мамілярія, тому саме так рослина розглядається останнім часом.
Близьким видом до Mammillaria pectinifera є Mammillaria solisioides і у 1980 році мексиканський ботанік Ернандо Санчес-Межорада (ісп. Sánchez-Mejorada, 1926—1988) відніс останній до різновидів першого, але це тривало недовго і не стало загальновизнаним і невдовзі Девід Річард Гант розділив ці два види.
Використання[ред. | ред. код]
Цей вид використовується як декоративна рослина на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Зразки видобуваються з диких популяцій, але вони також розводяться в державних зареєстрованих розплідниках. Mammillaria pectinifera іноді іменується peyote, є небанато доказів, що цей вид використовується для обрядів або як психотропні ліки.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (укр/рос). Сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 листопада 2019.
- ↑ Dictionnaire d'Horticulture 2: 804. 1898
- ↑ Urs Eggli, Leonard E. Newton. Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (укр. Етимологічний словник назв сукулентних рослин). — Berlin/Heidelberg : Springer, 2010. — ISBN 978-3-642-05597-3. (англ.)
- ↑ Mammillaria pectinifera. CITES. Архів оригіналу за 9 січня 2019. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
- Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
- Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
- David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
- John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
- Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
- Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Mammillaria pectinifera. Mammillarias.net. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 19.06.2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Desert-tropicals. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Taxon: Mammillaria pectinifera F.A.C.Weber in Bois. «Germplasm Resources Information Network» (GRIN). Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Cactiguide. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 08.01.2019.(англ.)
- Mammillaria pectinifera. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Plantsystematics. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Dave's Garden. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera. Cactuspedia. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 08.01.2019. (англ.)
- Mammillaria pectinifera F.A.C.Weber in Bois 1898. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 08.01.2019. (фр.)
- Mammillaria theresae. Московський клуб любителів кактусів. Архів оригіналу за 09.01.2019. Процитовано 10.07.2019. (рос.)
- Mammillaria pectinifera F.A.C.Weber in Bois 1898. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 08.01.2019. (рос.)
|