Малопідвальна вулиця

Малопідвальна вулиця
Київ
Малопідвальна вулиця
Малопідвальна вулиця
Малопідвальна вулиця
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Загальні відомості
Протяжність 385 м
Координати початку 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д. / 50.450944; 30.519806Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.450944° пн. ш. 30.519806° сх. д. / 50.450944; 30.519806
Координати кінця 50°26′59″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.449972° пн. ш. 30.515083° сх. д. / 50.449972; 30.515083
поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
 «Майдан Незалежності»
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11001
У проєкті OpenStreetMap r370154
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Малопідвальна вулиця у Вікісховищі

Малопідва́льна ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від провулку Тараса Шевченка до Володимирської вулиці.

Прилучається вулиця Паторжинського.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла у 1830-ті роки вздовж старого валу київських укріплень і, на відміну від Великої Підвальної вулиці (тепер — вулиця Ярославів Вал), набула назви Малопідвальна. В Довіднику "Вулиці Києва" 1958 року фігурує, як Мало-Підвальна. На вуличних вказівниках 60-х років: Мала Підвальна.

До здачі в експлуатацію в 1973 році Київської телевежі, на вулиці розташовувався передавальний телецентр, де також була телевізійна вежа, яка мала вигляд трикутної ажурної металевої піраміди з гострими кутами[1].

Особистості[ред. | ред. код]

У будинку № 5 (не зберігся) мешкав мовознавець та письменник Агатангел Кримський, у будинку № 29 — музикознавець Климент Квітка.

В будинку № 10 в 1919-30-х роках мешкав письменник В. Домонтович (справжнє ім'я Віктор Петров). Також у будинку жили інженер-будівельник Ісак Баренбойм та науковець-фізик Іван Конділенко[2].

В літературі[ред. | ред. код]

Вулиця фігурує в романі Михайла Булгакова «Біла гвардія» під назвою Мало-Провальна вулиця (рос. Мало-Провальная улица), яку письменник називає «найфантастичнішою вулицею у світі». Саме нею біг Олексій Турбін, рятуючись і відстрілюючись від українських вояків Симона Петлюри[3].

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитро Хилюк. Київська телевежа: вигадки і реальність [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] for-ua.com. Перевірено 6 травня 2012.
  2. Житловий будинок 1909–10, в якому проживали Баренбойм І. Ю., Кондиленко I.I. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  3. Кончаковский А. П., Малаков Д. В. Киев Михаила Булгакова. — К., Мистецтво, 1990.

Джерела[ред. | ред. код]