Малабо

Малабо; ісп. Malabo (1973)
герб	прапор
	Основні дані
	3°45′07″ пн. ш. 8°46′25″ сх. д. / 3.752063888916666645° пн. ш. 8.77370000002777672° сх. д.Координати: 3°45′07″ пн. ш. 8°46′25″ сх. д. / 3.752063888916666645° пн. ш. 8.77370000002777672° сх. д.
Країна	Екваторіальна Гвінея
Адмінодиниця	District of Malabod
Столиця для	Екваторіальна Гвінея, Бйоко Норте, Іспанська Гвінея, Insular Regiond і District of Malabod
Засновано	1827
Площа	21 км²
Населення	297 000 осіб (2018)
Висота НРМ	0 ± 1 м
Водойма	Гвінейська затока
Офіційна мова	Bubed і іспанська
Назва мешканців	фр. Malabéenne, фр. Malabéen, ісп. malabeño, ісп. malabense, есп. Malabano і італ. malabegni
Міста-побратими	Гвадалахара, Мадрид
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	2309527
	Міська влада
Вебсайт	ayuntamientodemalabo.com
	Мапа
	Малабо у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Санта-Ізабел.

Мала́бо (ісп. Malabo) — столиця Екваторіальної Гвінеї, на острові Біоко (Фернандо-По) Атлантичного океану. Адміністративний центр провінції Біоко. Населення — близько 300 тисяч жителів. Порт в затоці Біафра (частина Гвінейської затоки) — експорт какао, кави, фруктів. Міжнародний аеропорт. Лісопильні, деревообробні, харчовосмакові підприємства, виробництво пальмової олії і мила. Засноване в 1827 англійцями як поселення Порт-Кларенс (англ. Port Clarence). У 1843—1968 адміністративний центр Іспанської Гвінеї. До 1973 року — Са́нта-Ізабе́л (ісп. Santa Isabel, «Свята Ізабела»).

Демографія[ред. | ред. код]

Малабо має відносно молоде населення. Приблизно 45 % населення молодше 15 років. Лише близько 4 % населення старше 65 років.

Зростання населення Малабо
Рік	Населення	%
1983	31 650	–
1994	60 065	+89.8
2000	73 117	+21.7
2007^[3]	96 000	31.3
1983 і 1994:перепис 2000 і 2007: оцінка

Релігія[ред. | ред. код]

Місто переважно католицьке. Більше 80 % населення міста є католиками, а близько 4 % сповідують племінні вірування. Існують і деякі інші нечисленні християнські громади, такі як мормони і Свідки Єгови. У місті також живе певна кількість мусульман та юдеїв.

Спорт[ред. | ред. код]

Головною спортивною спорудою Малабо і країни є стадіон «Нуево Естадіо де Малабо», який був збудований 2007 року та вміщає 15 250 глядачів. Стадіон є домашньою ареною Національної команди Екваторіальної Гвінеї з футболу і приймав матчі під час Кубка африканських націй 2012 року. Стадіон також є домашньою ареною футбольного клубу «Соні Ела Нгуема», який виступає в Прем'єр-лізі та 16 разів був чемпіоном країни і 7 разів — володарем Кубка країни.

Кубок африканських націй 2012 року було організовано спільно Габоном і Екваторіальної Гвінеєю. Одним з чотирьох місць проведення турніру був стадіон «Нуево Естадіо де Малабо», де були проведені шість матчів групового етапу (один матч групи A і п'ять матчів групи B)^[4], та один чвертьфінальний матч.^[5]

У Малабо також базуються футбольні клуби «Атлетіко», «Депортіво», «Леонес Вегетаріанос» (Прем'єр-ліга) та команди «Депортіво Лаге», «Кафе Банк Спортіф», «Пантери», «Ренасіменто» (Другий дівізіон).

Африканські ігри мали відбутися в Малабо у вересні 2019 року, проте через економічні проблеми місто відмовилося від їх проведення і змагання були перенесені до Касабланки (Марокко).

Галерея[ред. | ред. код]

Собор Санта-Ізабел
Будівля CCEI Bank GE
Штаб-квартира національної нафтової компанії GEPetrol
Автомагістраль в Малабо
Аеропорт Малабо
Стадіон «Нуево Естадіо де Малабо»

Клімат[ред. | ред. код]

Малабо розташоване в зоні тропічного мусонного клімату (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Місто має яскраво виражений, хоча і короткий, сухий сезон з грудня по лютий, з березня по листопад триває довгий, хмарний сезон дощів.

Клімат Малабо
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	32,7	35,3	34,0	34,0	32,6	32,0	30,0	30,5	31,0	31,0	31,7	32,5	35,3
Середній максимум, °C	30,2	31,3	30,9	30,5	30,1	28,7	27,7	27,7	28,0	28,4	29,3	29,8	29,4
Середня температура, °C	25,2	25,8	25,7	25,7	25,4	24,8	24,0	24,0	24,4	24,4	25,0	25,0	25,0
Середній мінімум, °C	20,3	20,3	20,5	20,9	20,8	20,8	20,4	20,3	20,8	20,5	20,6	20,3	20,5
Абсолютний мінімум, °C	17,0	16,5	15,5	16,5	15,0	18,0	17,1	15,0	18,5	17,6	19,0	17,5	15,0
Годин сонячного сяйва	120,9	118,7	102,3	108,0	99,2	63,0	43,4	52,7	45,0	68,2	87,0	111,6	1020
Норма опадів, мм	39	34	118	186	179	223	263	181	262	231	92	30	1838
Днів з опадами	4	4	11	15	18	19	19	17	22	19	11	4	163
Вологість повітря, %	88	86	88	89	89	90	91	92	93	92	92	90	90
Джерело: Deutscher Wetterdienst^[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

↑ archINFORM — 1994.
d:Track:Q265049
↑ ^а ^б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
↑ Equatorial Guinea. UNData. United Nations Statistics Division. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
↑ Africa Cup 2012 – Schedule & Results. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
↑ Africa Cup 2012 – Final Table. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
↑ Klimatafel von Malabo (Santa Isabel) / Insel Bioko (Fernando Póo) / Äquatorial-Guinea (PDF). Baseline climate means (1961–1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2020. Процитовано 25 January 2016.

Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — ISBN 9789661493482.

Посилання[ред. | ред. код]

Malabo (national capital, Equatorial Guinea) [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Малабо / Энциклопедия «Вокруг света» [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з географії Екваторіальної Гвінеї.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Географія Африка Екваторіальна Гвінея

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q265049">archINFORM<span_class="wef_low_priority_links">_—_1994.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q265049]]</div>-1] rchINFORM — 1994.
d:Track:Q265049

[[http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf_http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] а ^б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf

[popun-3] Equatorial Guinea. UNData. United Nations Statistics Division. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.

[4] Africa Cup 2012 – Schedule & Results. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.

[5] Africa Cup 2012 – Final Table. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.

[DWD-6] Klimatafel von Malabo (Santa Isabel) / Insel Bioko (Fernando Póo) / Äquatorial-Guinea (PDF). Baseline climate means (1961–1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2020. Процитовано 25 January 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Найбільші міста Екваторіальної Гвінеї Оцінка 2010 року.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Бата Малабо	1	Бата	Літорал	230 469	11	Ньєфанг	Сентро-Сур	5 649
	2	Малабо	Біоко-Норте	179 273	12	Кого	Літорал	5 579
	3	Ебебіїн	Ке-Нтем	33 523	13	Нсок-Нсомо	Ке-Нтем	5 473
	4	Аконібе	Веле-Нзас	14 969	14	Ребола	Біоко-Норте	5 347
	5	Анісок	Веле-Нзас	14 620	15	Мбіні	Літорал	4 829
	6	Евінайонґ	Сентро-Сур	9 012	16	Біджабіджан	Ке-Нтем	4 802
	7	Луба	Біоко-Сур	7 889	17	Нсок	Веле-Нзас	4 361
	8	Монгомо	Веле-Нзас	7 089	18	Айене	Веле-Нзас	4 028
	9	Менгомейен	Веле-Нзас	6 881	19	Палеа	Аннобон	3 690
	10	Мікомесенг	Ке-Нтем	6 432	20	Нкімі	Сентро-Сур	3 460

Малабо у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?