Максімас Катхе

Максімас Катхе
лит. Maksimas Katchė
 Полковник
Генерал
Загальна інформація
Народження 5 листопада 1879(1879-11-05)
Йонішкіс, Ковенська губернія
Смерть 10 червня 1933(1933-06-10) (53 роки)
Біржай, Литва
Громадянство Російська імперія
Литва Литва
Національність німець
Військова служба
Роки служби Російська імперія 18971918
Литва 19191922
Приналежність Російська імперія
Литва Литва
Рід військ Литва Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Радянсько-литовська війна
Польсько-литовська війна
Нагороди та відзнаки
Золота зброя «За хоробрість»
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Офіцер ордена Хреста Витязя
Офіцер ордена Хреста Витязя
Кавалер ордена Хреста Вітіса
Кавалер ордена Хреста Вітіса
CMNS: Максімас Катхе у Вікісховищі

Максімас Катхе (лит. Maksimas Katchė; 5 листопада 1879, Йонішкіс, Ковенська губернія — 10 червня 1933, Біржай, Литва) — литовський військовий діяч німецького походження; полковник російської, а після здобуття Литвою незалежності — генерал литовської армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Максімас Катхе народився 5 листопада 1879 у Йонішкісі. Освіту здобув в Ризькому реальному училищі, яке закінчив у 1897 році.

3 липня 1897 року Максімас вступив на службу до Російської армії. У 1899 році закінчив Санкт-Петербурзьке піхотне юнкерське училище. Випущений до 116-го піхотного Малоярославського полку підпоручником 1 вересня 1899 року. 1 вересня 1903 року підвищений до поручника.

Учасник російсько-японської війни 1904—1905 років. Був контужений. Нагороджений орденом святого Георгія 4-го ступеня. У 1907 році отримав звання штабс-капітан. З 1908 по 1911 рік військовик навчався у Віленському військовому училищі.

Воював на фронтах Першої світової війни у 108-му піхотному Саратовському полку. 5 жовтня 1914 отримав звання підполковника за відмінні дії проти німців. З 3 вересня 1916 року — полковник. У 1916 році Катхе був нагороджений Георгіївською зброєю. З грудня 1916 року Максімас Катхе командував 682-м піхотним Байкальським полком. Пізніше — командир 17-го сторожового полку.

Польська (ліворуч) та литовська (праворуч) делегації під час мирних перемовин в Сувалках.

Восени 1918 року Катхе повернувся до Литви, де 16 квітня 1919 року був мобілізований до литовської армії. Служив в окремому Паневезькому батальйоні, командував 2-ю бригадою, а після її переформування — 2-ю піхотною дивізією. Успішно воював проти більшовиків, білогвардійців і поляків під час війни за незалежність Литви. Розробив Зарасайську наступальну операцію. Серед інших литовських військових отримав латвійський Військовий орден Лачплесіса. З 1 березня 1920 року Катхе генерал-лейтенант литовської армії. 13 липня 1920-го військовик був призначений на посаду начальника генштабу. Восени 1920 року очолював литовську делегацію на мирних переговорах з Польщею. З 23 жовтня 1920-го — офіцер з особливих доручень. Організував Вищі офіцерські курси, начальником яких і був призначений 1 квітня 1921 року. 26 травня 1921 року генерала знову призначили начальником Генштабу. 7 жовтня 1922 року за станом здоров'я і власним проханням був звільнений в запас.

Після завершення служби в армії Литви Максімас Катхе проживав у своєму маєтку в Біржаї, де й помер 10 червня 1933 року. Похований на кладовищі Лютеран Євангелістів.

Посилання[ред. | ред. код]