Максимович Олександр Володимирович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/29 травня 2025. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Олександр Максимович Максимович Олександр Володимирович | ||
|---|---|---|
 Майстер-сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 квітня 1978 м. Глухів (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 12 березня 2022 (43 роки) в Чернігівській області (отримав смертельне поранення) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2021—2022 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Бої за Київ | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Олександр Володимирович Максимович (нар 7 квітня 1978, м. Глухів (нині — Шосткинського району), Сумська область, Українська РСР, СРСР — пом.. 12 березня 2022, в Чернігівській області, біля села Грабівка Куликовського району) — український військовий, старший прапорщик 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну в лютому-березні 2022 року.
Олександр Максимович народився і жив у Глухові (нині — Шосткинського району) на Сумщині. Служив у 16-му окремому мотопіхотному батальйоні «Полтава» (у складі 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського командиром відділення 1-го мінометного взводу 2-ї мінометної батареї.
12 березня 2022 року у ході російського вторгнення в Україну у боях на підступах до Києва отримав смертельне поранення від якого помер на місці[1]. Автомобіль ГАЗ-66, яким під час виконання завдання керував Олександр Максимович, підірвався на протитанковій міні.
Місце загибелі[2]
Поховали Олександра Максимовича 14 березня 2022 року у рідному Глухові на Веригинському кладовищі з усіма воїнськими почестями.[3][4].
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (25.04.2024, посмертно)[5]
- ↑ Власова, Ірина (13 березня 2022). Військовий з Сумщини віддав життя за Україну. Панорама (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Місце загибелі військовослужбовця · 8C6W+44, Грабівка, Чернігівська область, Украина. Місце загибелі військовослужбовця · 8C6W+44, Грабівка, Чернігівська область, Украина (ru-US) . Процитовано 5 березня 2025.
- ↑ Глухівчани провели в останню путь загиблого героя Олександра Максимова. Шостка онлайн (укр.). 14 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1,2
- ↑ Указ Президента України від 25 квітня 2024 року № 242/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |