Магдієв Юрій Загірбекович

Ф
Юрій Магдієв
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Загірбекович
Магдієв
Народження 2 грудня 1971(1971-12-02) (52 роки)
  Ашхабат,
Туркменська РСР
Зріст 186 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР СРСР
Туркменістан Туркменістан
Росія Росія
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
198?—198? СРСР ТГІФіС
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989—1991 СРСР «Ахал» ? (?)
1992—199? Туркменістан «Небітчі» ? (?)
199?—1994 Туркменістан «Ніса» ? (?)
1994—1998 Туркменістан «Копетдаг» ? (?)
1999 Україна «Кремінь» 17 (1)
1999 Україна «Нива» (Т) 11 (3)
2000 Туркменістан «Копетдаг» ? (?)
2001—2003 Росія «Кристал» (Смоленськ) 51 (1)
2003 Росія «Содовик» 17 (0)
2004 Білорусь «Даріда» (Ждановичі) 11 (0)
2004 Казахстан «Тараз» 16 (0)
2005 Вірменія «Міка» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994—2001 Туркменістан Туркменістан 20 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008—2009
2011—2012
2015—
Росія ФСА (Вороніж)
Росія «Дагдизель» (Каспійськ)
Росія УОР-Дагестан (Каспійськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Магдієв (туркм. Yuriý Zagirbekowiç Magdiýew; нар. 2 грудня 1971, Ашхабат, Туркменська РСР) — радянський, туркменський та російський футболіст, захисник та півзахисник. Зараз — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дитинстві займався в провідному ашхабадському футбольному спецкласі, де його тренером був Михайло Смушкович. Випускався же Юрій Магдієв у Валерія Немомнящего, який не бачив в ньому талановитого футболіста, а запропонував йому продовжити навчання, в якому він був відмінником. Після випуску зі школи поступив у Туркменський державний інститут фізкультури і спорту, після чого його порекомендували у клуб другої нижчої ліги «Ахал», де була створена досить молода команда. Після чого виступав за «Небітчи» та «Нісу». У 1994 році перейшов у найкращий клуб Туркменістану — «Копетдаг».

У 1999 році перейшов у кременчуцький «Кремінь», клуб виступав у Першій лізі України. У складі команди дебютував 5 квітня 1999 року в домашній грі проти вінницької «Ниви» (0:0). За підсумками сезону 1998/99 років «Кремінь» зайняв 17-те місце з 20 команд і вилетів у Другу лігу України, Магдієв зіграв у 17 поєдинках і забив 1 м'яч (у ворота «Буковини»).

Влітку 1999 року перейшов у тернопільську «Ниву», в команду перейшов разом з іншим туркменои Муслімом Агаєвим, разом з яким він виступав за «Кремінь». У Вищій лізі України дебютував 16 липня 1999 року в виїзному матчі проти одеського «Чорноморця» (1:0)[1], Магдієв вийшов в кінцівці матчу, на 86-ій хвилині, замість Сергія Кривого. У наступній домашній грі проти донецького «Металурга» (3:0)[2], Магдієв відкрив рахунок у грі, на 53-ій хвилині, у ворота Андрія Кураєва. Усього за клуб він зіграв у чемпіонаті в 11 матчах, в яких забив 3 м'ячі (у ворота «Металурга», «Дніпра» та «Спартака»). На початку 2000 року залишив клуб і незабаром повернувся у «Копетдаг».

Далі грав у смоленському [Кристал (Смоленськ)[|«Кристалі»]], а влітку 2003 року перебрався в стерлітамакський «Содовик», де навесні 2004 року новопризначений головний тренер «Содовика» Олександр Ігнатенко виставив його і колишнього гравця воронезького «Факела» Ігоря Неучева на трансфер. Після чого він перейшов у «Дариду», де грав під керівництвом свого друга Армена Адамяна. Однак, вже в червні 2004 року Магдієв підписав контракт з казахстанським «Таразом»[3], з яким того ж року став володарем Кубку Казахстану[4].

У 2005 році Магдієв переходить до Адамяна, цього разу у вірменську «Міку», в якій отримав посаду граючого тренера[5]. Тандем Адамяна та Магдієва відразу відразу ж приводить «Міку» до перемоги у Кубку Вірменії, в якому 9 травня 2005 року його він зумів відзначитися, забивши другий м'яч команди у ворота «Кілікії» (2:0)[6]. 12 вересня 2005 року Магдієв в матчі чемпіонату Вірменії на 15-ій хвилині матчу виносячи м'яч відчув біль в нозі, полетів меніск. Потім була операція в Єревані, після відновлення від якої він повернувся на збори з «Мікою» в Туреччині, але на них коліно знову опухло. На зборах йому вдалося зустрітися з головним тренером казанського «Рубіна» Курбаном Бердиєвим, з яким вони перетиналися у збірній Туркменістану і в «Кристалі», вийшов через нього на медичний штаб «Рубіна», який призначив Магдіеву певні курси, але гарантій до відновлення не давали. Після чого він вирішив покінчити з футболом.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

У 1994 році виступаючи за «Нісу» отримав запрошення від Джамала Гугушвілі до національної збірної Туркменістану, за яку грав аж до 2001 року.

Голи за збірну[ред. | ред. код]

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
. 25 квітня 1997 Ніса-Чандибіл, Ашгабат, Туркменістан Азербайджан Азербайджан 2–0 2–0 Товариський

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після закінчення футбольної кар'єри Магдієв за рекомендацією Адамяна в 2006 році розглядався на пост головного тренера клубу «Смоленськ», проте тренером призначений не був. Після чого він вступив і закінчив Вищу школу тренерів у Москві. У 2008 році був призначений головним тренером воронезького ФВА, який в дебютному ж сезоні вивів у Другій дивізіон. У 2011 році був призначений тренером каспійського «Дагдизеля».

Досягнення[ред. | ред. код]

Тараз
Міка

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Юрія — Загірбек Магдієв уродженець села Мегеб Гунібского району Дагестанської АРСР, даргінець за національністю. Після армії, де він служив у НДР, приїхав на набір будбригади в Ахшабад. В Ашхабаді батько Юрія закінчив інститут, а пізніше влаштувався головним інженером на завод, а незабаром і одружився з місцевою російською дівчиною уродженкою Ашхабада. У дитинстві батько довгий час був проти захоплення Юрія футболом, однак успіхи сина в цьому виді спорту змінили погляд батька. Юрій Магдієв має вищу освіту, він закінчив з червоним дипломом Туркменський державний інститут фізкультури і спорту. У 1998 році за наполяганням батька приїхав разом з ним в Дагестан і заручилась із односелчанкою. 5 вересня 2005 року після п'яти років спільного життя у них народився син.

Станом на серпень 2011 року Юрій проживав у Махачкалі, виховує двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол матчу. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 27.08.2012. Процитовано 10.09.2011.
  2. Протокол матчу. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 27.08.2012. Процитовано 10.09.2011.
  3. XIII ЧЕМПІОНАТ КАЗАХСТАНУ. СУПЕРЛІГА — 2004. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 6 квітня 2017.
  4. XIII КУБОК КАЗАХСТАНУ З ФУТБОЛУ — 2004. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
  5. Трохи про Факел
  6. Armenia Cup 2005. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 6 квітня 2017.
  7. Кубок Казахстану з футболу — 2004. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2017.
  8. Кубок Вірменії з футболу — 2005. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]