Vodafone Україна

Vodafone Україна

PJSC VF Ukraine (2015)
Тип	бізнес підприємство і telecommunication companyd
Форма власності	приватне акціонерне товариство
Галузь	телекомунікації[d]
Засновано	1992
Засновник(и)	Укртелеком, KPN, TDCd і Deutsche Telekom
Штаб-квартира	Київ
Виторг	18 142 000 000 ₴ (31 грудня 2020)[1]
Операційний прибуток (EBIT)	5 027 000 000 ₴ (31 грудня 2020)[1]
Чистий прибуток	1 201 000 000 ₴ (31 грудня 2020)[1]
Активи	37 790 000 000 ₴ (31 грудня 2020)[1]
Власний капітал	15 586 000 000 ₴ (31 грудня 2020)[1]
Власник(и)	Холдинг NEQSOL
Співробітники	4000 осіб (31 грудня 2020)[1]
Холдингова компанія	Холдинг NEQSOL і Vodafone
Дочірні компанії	Телекомунікаційна група Vegad і Фрінет
Код ЄДРПОУ	14333937
vodafone.ua
Vodafone Україна у Вікісховищі

«Vodafone» (укр. Водафо́н) — торгова марка, під якою з грудня 2015 року оператор мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» надає послуги у стандартах GSM (EDGE), UMTS (HSPA+) та LTE. Другий за величиною мобільний оператор в Україні. До жовтня 2015 року належав російській компанії МТС, яка продала компанію Bakcell (NEQSOL Holding, Азербайджан)^[2].

Оператор двічі проводив ребрендинг. З 11 листопада 1992 до 8 липня 2007 року послуги надавалися під брендом UMC, з 9 липня 2007 до 15 жовтня 2015 року — МТС Україна, від 16 жовтня 2015 року^[3] — Vodafone Україна. UMC був першим оператором мобільного зв'язку на території України, заснований у 1992 році. 2003 року весь пакет акцій викупила російська компанія «Мобільні ТелеСистеми» (МТС), найбільший оператор в Росії і країнах СНД^[4]. 16 жовтня 2015 року «МТС Україна» оголосила про зміну бренду на Vodafone Україна^[5]. 25 листопада 2019 року телеком-корпорація Мобільні ТелеСистеми оголосила про продаж свого бізнесу в Україні азербайджанській корпорації NEQSOL Holding; угоду було закрито 3 грудня 2019 року, після того як її схвалив Антимонопольний комітет України^{[6][7][8][9][10][11][12]}.

«Vodafone Україна» є другим за величиною оператором мобільного зв'язку в Україні. Кількість абонентів на кінець 2019 року становила 19,7 млн клієнтів. Vodafone належить п'ять мережевих кодів: 50, 66, 95, 99 і 75. Чистий прибуток ПрАТ «ВФ Україна» у 2019 році становив 2,5 млрд грн.^[13]

Історія компанії[ред. | ред. код]

UMC[ред. | ред. код]

Компанія UMC (Ukrainian Mobile Communications — Український мобільний зв'язок) була створена 11 листопада 1992 року як спільне підприємство 4-ох компаній: ВАТ «Укртелеком» (Україна, 51 % акцій), TDC Tele Danmark (Данія, 16,3 %), Royal KPN N.V. (Нідерланди, 16,3 %), Deutsche Telekom (Німеччина, 16,3 %)^[14].

Наприкінці 1992 року новостворений мобільний оператор здійснює поставку до України першого комутатора і шість базових станцій виробництва Nokia (Фінляндія) для розгортання мережі першого покоління стандарту NMT-450i (аналоговий зв'язок 1G) у Києві. 1 липня 1993 року перший дзвінок здійснює перший Президент України Леонід Кравчук — телефонує Послу України в Сотел в Німеччині Івану Піскову. За рік послуги мобільного зв'язку стають доступними у Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі та Севастополі. У 1995-му мобільним зв'язком охоплено вже дванадцять обласних центрів країни, кількість абонентів UMC досягає 14 тис. осіб. У 1996 році компанія покриває мережею NMT усі обласні центри України. Всього, на Сотел на кінець року, послуги UMC стають доступними у 93 містах і на 4 тис. км основних автомагістралей. Мережа стандарту NMT охоплює територію, на якій проживає 42 % населення України (більше 20 млн осіб). Загальна кількість абонентів — 30 тис.

1 вересня 1997 року — UMC вперше в Україні вводить автоматичний роумінг з Росією у стандарті NMT-450, уклавши відповідну угоду з оператором «Московская сотовая связь», і Швейцарією у стандарті GSM-900 через компанію Swisscom. У Сотел У вересні 1997 UMC запускає мережу стандарту GSM-900, що належить уже до першого цифрового покоління 2G, в Сотел в Києві. У грудні нова мережа стартує в Одесі.

У березні 1999 року одразу в десяти містах України починаються продажі передплаченої послуги під торговою маркою SIM-SIM від UMC. На кінець року SIM-SIM приносить UMC 58 тис. нових абонентів. Влітку UMC виходить у всесвітню павутину Інтернет. Компанія пропонує інформацію про себе відразу на двох сайтах: корпоративному www.umc.com.ua і сайті передплачених послуг мобільного зв'язку www.sim-sim.com [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]. У грудні 1999 UMC починає надавати послуги мобільного зв'язку в київському метрополітені. Компанія розгортає мережу на двох станціях пересадки: Хрещатик і Майдан Незалежності. UMC продовжує розвиток регіональної мережі мобільного зв'язку, охопивши 200 населених пунктів і 7,5 тис. км автотрас. До кінця року в країні налічується близько 300 тис. мобільних абонентів, з яких 186 тис. обслуговує UMC.

У липні 2000 року абоненти UMC отримали доступ до Інтернету з мобільних телефонів завдяки комерційному запуску WAP-послуг для контрактних абонентів. Перший набір WAP-сервера достатньо простий — новини, анекдоти, гороскоп, погода, курси валют. У 2001-му UMC поклала початок нової мережі у стандарті GSM-1800. Число абонентів UMC перевищує 500 000 осіб, компанія входить у Новий рік з рекордним числом абонентів — 1 000 000 осіб.

2002 року оператор починає надавати послугу доступу до Інтернету з використанням технології GPRS.

Навесні 2003 року компанія «Мобільні ТелеСистеми» (МТС), найбільший оператор в Росії і країнах СНД, стає власником 57,7 % акцій UMC і оголошує про намір викупити ті акції UMC, що залишилися. 25 липня 2003 року — збори учасників UMC схвалюють передачу 16,3 % акцій, що належать данській компанії TDC, компанії МТС. Таким чином, компанія «Мобильные ТелеСистемы» стає 100 % власником UMC. На український ринок мобільного зв'язку виходить перший віртуальний оператор JEANS. Головною перевагою тарифів JEANS є відсутність плати за вхідні дзвінки, що стало прикладом для інших операторів і відповідало вимогам закону України «Про захист прав споживачів». За три місяці кількість абонентів оператора JEANS перевищує відмітку 200 тис.

У квітні 2004 року в Сімферополі відкривається комутаційний центр Alcatel на 300 тис. номерів. Кількість абонентів UMC перевищує 4 млн осіб, 1 млн з них — абоненти JEANS, у листопаді кількість абонентів мобільного зв'язку в країні перевищує число абонентів стаціонарної мережі, більшість з них — 6 млн — абоненти UMC, у грудні — 7 млн осіб, з них 1 млн на контрактній основі, у березні кількість абонентів UMC перевищила 8 мільйонів осіб. Квітень 2005 року — у зв'язку з активним зростанням абонентської бази компанія розширює мережу колл-центрів, що надають інформаційну підтримку більш ніж 8 млн абонентів.

12 липня UMC відкриває комерційну експлуатацію послуги міжнародного роумінгу з 300-м роумінг-партнером, оператором Qatar Telecom (Qtel), Катар, GSM 900/1800. 15 липня 2005 року UMC оголошує про 10 мільйонів абонентів. База контрактних абонентів компанії складає 1 144 922 особи, база абонентів послуги передплаченого зв'язку SIM-SIM — 4 377 435 чол. Кількість абонентів віртуального оператора JEANS в Україні — 4 480 301 чол. 15 жовтня 2005 року — два найбільші оператори мобільного зв'язку України — компанії UMC і «Київстар» ввели послугу обміну MMS-повідомленнями між своїми абонентами. Абоненти дістали можливість безперешкодно пересилати один одному картинки і звукові вітання. За останній місяць року UMC підключає більше 1 425 000 абонентів, що є рекордом для українського ринку. Червень 2006 року — UMC першою серед мобільних операторів в Україні вводить в комерційну експлуатацію сервіс Wi-Fi.

Березень 2007 року — компанія приєднується до мережі Глобального Договору ООН, який визначає принципи корпоративної соціальної відповідальності. 15 лютого — вихід на ринок віртуального оператора Ecotel. За два тижні після появи до нього підключилися близько 27 тис. абонентів. Липень — починається технічне тестування першої в Україні мережі високошвидкісного бездротового Інтернету на базі технології CDMA.

МТС[ред. | ред. код]

9 липня 2007 року — оператор мобільного зв'язку UMC, 100 %-ва дочірня компанія ВАТ «МТС», офіційно оголошує про перехід на новий бренд — МТС. Стартує масштабна рекламна кампанія, що підтримує запуск бренду. Комерційний запуск мережі бездротового широкосмугового 3G-доступу в Інтернет на базі технології CDMA-450 REV A відбувся у жовтні у Києві і містах-супутниках. До кінця року Інтернетом 3G покрито сім міст: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів і Одеса. Абоненти JEANS і МТС об'єднуються в найбільшу мережу в Україні. Відтепер абоненти молодіжного оператора JEANS можуть дзвонити на найбільшу об'єднану мережу за єдиним внутрішньомережевим тарифом. Кількість абонентів у мережі МТС склала 19,94 млн чол. Відбувається певний відтік абонентів через зміну бренду оператора.

У лютому 2008 «МТС Україна» впровадила технологію EDGE на всій території України.

Травень 2010 року — кількість абонентів у мережі МТС склала 17,44 млн чол. Грудень 2013 року — кількість абонентів у мережі МТС склала 22,7 млн чол. 2014 рік — компанія «МТС Україна» через російське походження її власників стала одним із об'єктів кампанії «Не купуй російське!» — руху з бойкоту російських товарів. Жовтень 2014 року — ЗМІ з посиланням на джерела у компанії повідомили, що «МТС Україна» шукає покупця на частину акцій компанії. Серед причин: пошук співінвестора у розбудові мережі 3G та у зв'язку з високими ризиками, яким піддається російський бізнес в Україні^[15].

23 лютого 2015 — компанія «МТС Україна» придбала ліцензію на зв'язок у стандарті UMTS, заплативши за це 2,715 млрд грн. Компанія зобов'язується протягом 18 місяців після проведення конкурсу запустити зв'язок третього покоління на території всіх обласних центрів України, а протягом 6 років — на території всіх районних центрів і всіх населених пунктів з населенням понад 10 тисяч осіб^[16] 27 лютого номінальним власником МТС-Україна стала нідерландська компанія Preludium BV, при цьому кінцевим бенефіціаром залишається група МТС.^[17].

Vodafone[ред. | ред. код]

16 жовтня 2015 року — МТС-Україна оголосила про договір з британським телеком-оператором Vodafone. Компанії запустили в Україні спектр сервісів, включаючи послугу мобільного інтернет-доступу на основі 3G-технології. Повний перехід на бренд Vodafone (на умовах франчайзингу) здійснено у листопаді 2018 року.^[18]

З 1 січня 2016 року новим CEO компанії стала Ольга Устинова.

23 травня 2017 року юридична назва компанії ПрАТ «МТС Україна» змінилася на ПрАТ «ВФ Україна»^[19].

Від початку російської окупації Донбасу «МТС-Vodafone» став єдиним оператором, якого не «націоналізували» російські терористи.

2018[ред. | ред. код]

11 січня 2018 року компанія припинила надання послуг в Донецькій та Луганській областях на непідконтрольній уряду України території, стверджуючи що на цій території пошкоджена оптично-волоконна лінія.

19 січня 2018 року компанія частково відновлює надання послуг зв'язку на непідконтрольній території, а саме: в Луганській області. В Донецькій області люди залишаються без зв'язку. Та попри відновлення зв'язку в Луганській області, у людей виникають проблеми з вхідними дзвінками та вихідними за межі країни.

31 січня 2018 року оператор отримав ліцензію на 4G LTE у діапазоні 2600 МГц. Наступний (на частоти в діапазоні 1800 МГц) запланований на 6 березня 2018 року^[20].

6 березня 2018 року українська філія російського оператора Vodafone отримала ліцензії на 1800 МГц^[21].

30 березня 2018 року Lifecell і Vodafone запустили зв'язок 4G на частоті 2600 МГц у близько 20 міст України, зокрема: в Києві, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Львові, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Чернівцях, Одесі та Херсоні^[22][23].

У квітні 2018 року Vodafone оновлює український бренд, разом з іншими операторами починає використання 4G^[24].

З 29 червня 2018 року було припинено роботу мережі CDMA та надання послуг на базі цієї технології^[25].

1 липня 2018 року Vodafone запустив 4G покриття на частоті 1800 МГц у близько 50 населених пунктах в 10 областях України.

22 серпня 2018 року Vodafone запускає лінійку послуг на базі технології Mobile ID. За допомогою послуг Mobile ID бізнес-клієнти Vodafone змогли отримати віддалений доступ до корпоративних інформаційних ресурсів і підписувати документи в системах електронного документообігу^[26] 22 грудня 2018 року послуга стала доступна для клієнтів передплаченого зв'язку.^[27].

У листопаді 2018 року Vodafone Україна завершила перехід на роботу під брендом Vodafone. Зокрема, закрито останні архівні тарифи МТС — тарифи контрактної форми підключення^[18].

У грудні 2018 року Vodafone Group і Vodafone Україна підписали договір про використання глобальної IoT-платформи Vodafone в Україні. Це дозволить оператору запропонувати своїм клієнтам найкращі світові рішення інтернету речей на базі глобальної IoT-платформи Vodafone.

2019[ред. | ред. код]

З 1 лютого 2019 року припинено надання послуги MMS. Для відправки мультимедійних повідомлень оператор рекомендує використовувати месенджери Viber, WhatsApp, Telegram та інші^[28]. Центральний офіс знаходиться у Києві на вулиці Лейпцизькій, буд. 15.

25 листопада 2019 року російська МТС анонсувала продаж «Vodafone Україна» азербайджанській корпорації NEQSOL Holding (за посередництва ТОВ Bakcell, яка входить до складу NEQSOL Holding); сума договору склала $734 млн; угоду було закрито 3 грудня 2019 року, після того як у жовтні 2019 року її схвалив Антимонопольний комітет України^{[6][7][8][9][10][11][12]}.

2020[ред. | ред. код]

У березні 2020 року «Vodafone Україна» та група Vodafone домовились про подальшу співпрацю. У рамках нової угоди українська компанія продовжить роботу під брендом Vodafone протягом наступних п'яти років. Нове стратегічне партнерство надає «Vodafone Україна» доступ до міжнародної експертизи Vodafone в таких сферах, як ІТ-трансформація, інтернет речей і послуги на базі 5G. У рамках співпраці також планується запуск національного покриття 4G^[29][30].

2023[ред. | ред. код]

На початку червня 2023 року, оператор зв’язку «Vodafone Україна» представив нову послугу – високошвидкісний фіксований інтернет під назвою Vodafone GigabitNet. Першими можливість скористатися цією пропозицією отримали мешканці Києва, Львова, Одеси та Дніпра. Vodafone GigabitNet надаватиме доступ до інтернету через мережу, побудовану за технологією GPON сімейства пасивних технологій оптичних мереж доступу PON (англ. Passive Optical Network), яка забезпечує швидкість до 1 Гбіт/с. Ця передова технологія дозволяє надавати послугу навіть у тих випадках, коли відсутнє енергопостачання у будинку. Для цього достатньо під’єднати пристрій безперебійного живлення до модема. У майбутньому GPON-мережа Vodafone GigabitNet може бути модернізована до XGS-PON, що дозволить значно збільшити швидкість передачі даних, аж до 10 Гбіт/с^[31].

23 серпня 2023 року, «Vodafone Україна» оголосив про придбання інтернет-провайдера «Фрінет», який надає послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у м. Києві, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Київській, Рівненській, Хмельницькій та Чернігівській областях^[32]. 29 серпня 2023 року, ПрАТ "ВФ Україна" (ТМ «Vodafone Україна»), повідомило, що придбало 90,6 % у статутному капіталі ТОВ «Фрінет», що надає послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет під брендом "О3", за 746 млн грн. "Відповідний платіж 746 млн грн виконано в день укладення договору купівлі-продажу (Share Purchase Agreement). Угоду завершено та зареєстровано відповідно до чинного законодавства", - йдеться в тексті проміжного консолідованого фінансового звіту^[33].

29 серпня 2023 року, «Vodafone Україна» відзвітував про результати роботи у І півріччі 2023 року. Компанія демонструє зростання більшості ключових показників операційної діяльності. Не зважаючи на вплив війни, компанія збільшила інвестиції у мережу на 75 % у порівнянні з І півріччям минулого року. При цьому ефективність бізнесу залишається на стабільному рівні з тенденцією до зростання.

Абонентська база у ІІ кварталі 2023 року у порівнянні з І кварталом 2023 року залишалася стабільною – 15,2 млн клієнтів. Зменшення на 8 % у порівнянні з ІІ кварталом минулого року пов’язано зі зменшенням кількості користувачів мобільного зв’язку внаслідок активних бойових дій, недоступності мереж мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій та масової міграції. Більше 2 млн з них залишаються за кордоном і продовжують користуватись послугами Vodafone. На початку 2023 року Vodafone продовжив дію спеціальної пропозиції – у більшості тарифів «Vodafone Україна» доступне безкоштовне підключення до послуги «Доступний роумінг». В рамках послуги доступно 10 ГБ мобільного інтернету та 100 хвилин для розмов з абонентами в Україні та в країні перебування за умови оплаченого українського пакету послуг. ARPU компанії також збільшився до 108,4 грн на місяць внаслідок зростання проникнення мобільного інтернету та обсягів користування.

«Vodafone Україна» збільшив на 75 % капітальні інвестиції – у першому півріччі 2023 року вони склали 2,2 млрд грн. Завдяки цьому інженери «Vodafone Україна» відновлювали зруйновану інфраструктуру, оперативно лагодили обладнання, розвивали та розширювали мережу, а також готували інфраструктуру до можливої нестачі електропостачання в зимовий період. Для створення достатнього запасу електроенергії новими акумуляторними батареями переобладнано понад 9000 базових станцій. Батареї нового типу пристосовані до важких умов експлуатації, менш чутливі до перепадів напруги в мережі та частих відключень електроенергії, а також мають у 2,5-3 рази вищу швидкість зарядки порівняно з батареями, які використовувались раніше.

Для забезпечення аварійного живлення компанія додатково обладнала 1124 вузлові технічні об’єкти резервним живленням за допомогою стаціонарних генераторних установок. Додатково підготовлено 522 мобільні генератори. В компанії створено достатній резерв дизельного палива та бензину для роботи генераторів та налагоджені резервні логістичні канали постачання палива. Енергетики компанії тестують нові рішення, на ряді об’єктів вже використовуються альтернативні джерела енергії, такі як сонячні електростанції та мікротурбінні генератори^[34].

Статистика[ред. | ред. код]

Дохід компанії в 2019 році збільшився в порівнянні з 2018 роком на 25 % і склав 15,9 млрд грн. Показник OIBDA збільшився на 21 % в річному численні і досяг 8,3 млрд грн. Маржа OIBDA збільшилась на 10,2 %, порівняно з 2017 роком, — до 53,8 %. Чистий прибуток компанії у 2019 році збільшився на 45 % і склав 2,5 млрд грн.

Основною причиною збільшення доходів Vodafone стало збільшення числа користувачів data-тарифів і зростання споживання послуг передачі даних — в середньому за результатами року дата-клієнт Vodafone використовував 4,2 ГБ трафіку на місяць. В результаті дата-доходи компанії збільшилися на 52 %. Завдяки розширенню мереж 3G і запуску 4G, 86 % жителів України можуть скористатися мережею третього покоління та 71 % українців отримали доступ до послуг 4G. Інвестиції компанії в розвиток інфраструктури з моменту початку будівництва мереж швидкісного мобільного інтернету склали 25,4 млрд грн.

Кількість абонентів зменшилася і склала 19,7 млн осіб (20,8 млн у 2017 році). 2019 року абонентська база склала 19,7 млн. Середній щомісячний дохід на 1 абонента (ARPU) є найменшим на ринку і склав 62,6 грн. (55,7 грн. у 2018 році)^[35].

Кількість смартфонів у в мережі Vodafone Україна станом кінець 2019 року склала 62 %. Топ брендів 4G смартфонів в мережі виглядає наступним чином: Apple (32 %), Xiaomi (20 %), Meizu (14 %), Samsung (11 %), Lenovo (9 %). В середньому за місяць абоненти Vodafone Україна споживають близько 19 петабайтів даних: 45 % припадає на перегляд та трансляцію відео, 23 % на соціальні мережі, 10 % на завантаження додатків, 9 % на вебсерфінг, 5 % на ігри, 12 % на інші сервіси (месенджери, музика тощо)^[36].

Дохід за 2020 рік склав 18 млрд грн. Прибуток — 1,2 млрд грн. OIBDA — 9,8 млрд грн. Маржа OIBDA — 54,2 %. Кількість клієнтів за 2020 рік — 19 млн осіб. Капітальні інвестиції — 3,8 млрд грн^[37].

Дохід за 2021 рік склав 20,145 млрд грн. Прибуток — 3,832 млрд грн. OIBDA — 10,95 млрд грн. Маржа OIBDA — 54,4 %. Кількість клієнтів за 2021 рік — 19 млн осіб. Капітальні інвестиції — 3,5 млрд грн^[38].

Дохід за 2022 рік склав 19,824 млрд. грн. Прибуток — 1,1 млрд грн. OIBDA — 11,277 млрд грн. Маржа OIBDA — 56,9 %. Кількість клієнтів за 2022 рік — 15,4 млн осіб. Капітальні інвестиції — 3,588 млрд грн^[39].

Дохід за І півріччя 2023 року склав 10,4 млрд. грн, що на 5 % більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Показник OIBDA за перші шість місяців 2023 року склав 5,9 млрд грн, +3 % в порівнянні з минулорічними показниками за аналогічний період. Показник маржа OIBDA залишається стабільним – на рівні 57 %, зменшення становить 1 п.п. Чистий прибуток Vodafone у І півріччі 2023 року склав майже 2,3 млрд грн. Збільшення показника на 242 % порівнянні з аналогічним періодом минулого року обумовлено зменшенням збитків від курсових різниць внаслідок валютної політики НБУ в умовах воєнного стану (з 21 липня 2022 року НБУ зафіксовано обмінний курс долару США до гривні)^[34].

Номерна ємність[ред. | ред. код]

Оператор Vodafone Україна має 5 мережевих кодів — 50, 66, 95, 99, 75.

Історично першим було введено код 50, усі контрактні абоненти й абоненти Sim-Sim мали такий код. Коди 66 і 99 спочатку було виділено абонентам Jeans. Для розширення кількості доступних номерів бренду Sim-Sim було використано код 95. Згодом частину номерів коду 99 було виділено абонентам віртуального бренду Ecotel.

Через вичерпання ємностей окремих кодів, за можливості переходу абонентів із бренду Jeans у бренд «MTC Передплата», а також через доступний перехід абонентів «МТС Передплата» на контрактну форму обслуговування, однозначно ідентифікувати тип абонента МТС тільки з мережевого коду вже не є можливим.

Частотний спектр[ред. | ред. код]

Збої в роботі[ред. | ред. код]

21 червня 2023 року, ввечері, в Україні стався масштабний збій у роботі мобільного оператора Vodafone. Користувачі скаржилися на те, що у них раптово зникла мережа^[44].

Vodafone та судові процеси[ред. | ред. код]

Справа стосовно «Збереження номера»[ред. | ред. код]

Навесні 2014 року, Vodafone шляхом судового позову фактично заблокував запровадження послуги MNP — збереження номера при зміні оператора в Україні^[45][46]. На думку фахівців компанії запропонований варіант запровадження послуги не відповідав чинним нормативним актам у галузі телекомунікацій^[47][48]. Найбільші мобільні оператори «Київстар» і «Vodafone Україна» пропонували зробити послугу платною для абонентів, а термін, в який абонент мав бути переведений з однієї мережі в іншу, на їхню думку, мав становити 7 днів. Представники ж третього за величиною мобільного оператора «Lifecell» наполягали, що послуга має бути безкоштовною для абонентів, а перенесення номера мало б відбуватися протягом 24 годин з моменту подачі заявки.

Наприкінці січня 2024 року, оператор мобільного зв’язку Lifecell подав до Господарського суду міста Києва позов на Vodafone через послугу «Збереження номера». У Lifecell вважають, що ця послуга суперечить чинному законодавству України. Господарський суд міста Києва прийняв позов і відкрив провадження у справі, призначивши підготовче засідання на 5 лютого поточного року. У позовній заяві lifecell стверджує, що послуга «Збереження номера» не дозволяє абонентам Vodafone перейти до іншого оператора зі збереженням номера. Це порушує право абонентів на вільний вибір оператора послуг зв’язку. Крім того, lifecell вважає, що послуга «Збереження номера» порушує його право на надання електронних комунікаційних послуг та право на отримання прибутку. У зв’язку з цим lifecell просить суд зобов’язати Vodafone припинити надання послуги «Збереження номера»^[49].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Сайт «МТС Україна» [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Сайт «Vodafone Україна» [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
• UMC змінює свій бренд на російський MTC [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] gazeta.ua, 17 травня 2007
• Знову ребрендинг: МТС стає Vodofone [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Forbes, 16 жовтня 2015

У соціальних мережах Instagram · Facebook · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube Тематичні сайти LinkedIn Нормативний контроль Freebase: /m/07cbnb