Лі Пом Сок

Лі Пом Сок
Прапор
Прапор
1-й Прем'єр-міністр Південної Кореї
1 серпня 1948 — 21 квітня 1950
Президент: Лі Синман
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Сін Сон Мо
 
Народження: 20 жовтня 1900(1900-10-20)
Сеул, Корейська імперія
Смерть: 11 травня 1972(1972-05-11) (71 рік)
Сеул, Південна Корея
Причина смерті: хвороба
Поховання: Сеульське національне кладовищеd
Країна: Південна Корея
Освіта: Yunnan Military Academyd
Батько: Q12611419?
Шлюб: Maria Kimd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Лі Пом Сок (кор. 이범석, 李範奭, I Beom-seok, Yi Pŏmsŏk; 20 жовтня 1900 — 11 травня 1972) — корейський борець за незалежність, перший прем'єр-міністр Республіки Корея.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Лі був нащадком сина вана Седжона та служив офіцером в армії Чосону[1].

Ще підлітком брав участь в акціях на підтримку незалежності, за що був засланий до Китаю. 1919 року почав навчатись у військовій академії, школі, метою якої було будівництво нової армії для боротьби за незалежність. Невдовзі Лі брав участь у битві при Ціншаньлі — шестиденній баталії у східній Маньчжурії. Згодом він став генералом Корейської визвольної армії Тимчасового уряду Республіки Корея.

1945 року Лі намагався повернутись на батьківщину, проте був змушений залишитись у вигнанні. Вже наступного оку він все ж зумів повернутись до Кореї, де брав участь у заснуванні Корейського національного молодіжного корпусу[2]. Після того Лі Пом Сок об'єднався з Лі Синманом з метою встановлення унітарного уряду в Південній Кореї. 1 серпня 1948 року Лі став першим прем'єр-міністром новоствореної держави. Обіймав посаду голови уряду до квітня 1950 року.

Після виходу у відставку Лі Пом Сок був послом своєї держави в Республіці Китай, а також секретарем внутрішніх справ Південної Кореї. 1952 та 1956 року балотувався на пост віцепрезидента, втім обидва рази програв вибори. Протягом 1960-их років очолював опозицію[3]. Наприкінці своєї кра'єри Лі був радником Ради національного об'єднання, а також наставником тоді ще сенатора Пак Чон Хі.

10 травня 1972 року Лі здобув ступінь доктора філософії в Тайванській китайській академії. Наступного дня він помер через серцевий напад. Був похований 17 травня на Національному цвинтарі в Сеулі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 철기 이범석 장군 기념사업. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
  2. 네이버캐스트  : 이범석. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 9 липня 2020. (кор.)
  3. 인물로 보는 항일무장투쟁사: 역사문제연구소, 1995, стор. 73. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка) (кор.)

Посилання[ред. | ред. код]