Ліновка

Мотоцикл BMW R32 1924 року, декорований білими ліновками

Ліновка (нім. Linie, linierung) — класична техніка декоративного оздоблення мото, велотехніки, автомобілів та іншого лініями різної товщини та кольору. Була невід'ємним елементом декору мототехніки з початку ХХ століття до орієнтовно 1970 років. Згодом ручне лініювання було замінено наклеюванням декоративних деколей та наліпок.

Особливості та техніка нанесення[ред. | ред. код]

Зазвичай класична ліновка малюється майстром ліновщиком вручну, особливим видовженим пензлем з коротким держачком виготовленим з хутра білки. Така робота вимагає від майстра особливих навичок та високої кваліфікації.

Традиційно ліновка наноситься після фарбування деталей машини, лише поверх лакового покриття[1]. Кваліфіковані майстри не використовують окрім пензля додаткових пристосувань, трафаретів, шаблонів, тощо. Ліновка не малюється мазками, а майстер протягує довгий змочений у фарбі пензель дотримуючись однакової товщини лінії. Можлива незначна кривина ліній нанесених вручну не вважається браком, а навпаки навіть додає певного шарму виробу.

Також існують варіанти лініювання під трафарет та спеціальною клейкою стрічкою відповідних кольорів, також за допомогою спеціальних пристосувань: роликових та голкових маркерів.

Мотоцикл NSU Konsul 351 OS-T оздоблений ліновками виконаними бронзовою фарбою, 1951 рік

В певний час, на Харківському велозаводі, ЛМВЗ, КМЗ існували дільниці цехів по лініюванню деталей техніки, в наш час професія лініювальника є мертвою. Сьогодні майстри класичної ліновки цінуються серед реставраторів ретро техніки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • За виробничими стандартами підприємств BMW 1930-х років відхилення товщини лінії нанесеної вручну допускалось в межах 0,5 мм[1]
  • Зазвичай ліновка бака мотоцикла виконана вручну могла відрізнятись на симетричних лівій та правій його стороні
  • В російськомовному середовищі ліновку часто називають «цировка», слово також походить від німецького «zieren» –прикрашати.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Michael Liebig, Oldtimer-Linierung-Liebig. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 6 травня 2017.