Ліберійська кухня
.jpg)
Ліберійська кухня формувалася під впливом їжі Сполучених Штатів, особливо страв з півдня США, переплетених з традиційними західноафриканськими продуктами, що пов'язано з історією цієї африканської країни, заснованої звільненими американськими рабами.
Основою дієти є споживання рису та інших крохмалистих продуктів, тропічних фруктів, овочів, а також місцевої риби і м'яса. Ліберія також має традицію випічки, запозичену зі Сполучених Штатів, що є унікальним для Західної Африки. [1]
Крохмалисті продукти[ред. | ред. код]
Рис є одним з основних продуктів ліберійської дієти, будь то комерційний або сільський («болотяний рис»). Подається «сухим» (без соусу), з рагу або супом, який наливають на нього, або у вигляді страви джолоф. Також рис подрібнюється в борошно, щоб зробити хліб. кассава переробляється в кілька видів крохмалистих страв, зокрема фуфу. [2] Популярним овочем є і Eddoe, корінь рослини таро). [3]
Фрукти та овочі[ред. | ред. код]
Популярні ліберійські продукти включають маніоку, банани, цитрусові, солодкі банани або звичайні, кокос, бамія та батат. [4]
Тушковане м'ясо, приправлене перцем та чилі вживається разом з фуфу.[5] У кулінарії також використовується зелень батата, а також плоди рослини Solanum Incanum («гіркі кульки», «гіркі яблука», «гіркі помідори» - маленькі овочі сімейства пасльонові, схожі на баклажани). [6]
Риба та м'ясо[ред. | ред. код]
Риба є одним з ключових джерел тваринного білка в Ліберії. У дослідженні, проведеному в 1997 році, відзначається, що в країнах Верхньої Гвінеї (однією з яких є Ліберія), риба становила 30-80% білків тваринного походження в раціоні. [7] Проте, дослідження показали, що в цьому регіоні споживання риби фактично зменшилася з 1970-х по 1990-і роки через «деградації земель та водозборів». [8] [9] Дрібні в'ялені риби відомі як bodies або bonnies. [10]
М'ясо диких тварин[ред. | ред. код]
М'ясо лісових тварин широко вживається в їжу в Ліберії та вважається делікатесом. Опитування громадської думки 2004 року показав, що м'ясо диких тварин займає друге місце після риби як краще джерело білка. З сімей, де подавали м'ясо диких тварин, 80% мешканців сказали, що вони готували його «час від часу», в той час як 13% готували його раз на тиждень і 7% готували м'ясо диких тварин щодня. Опитування проводилося під час останньої громадянської війни, і тепер вважається, що споживання м'яса диких тварин набагато вище.[11] На види тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, полюють для вживання в їжу. У Ліберії полюють на слонів, карликових бегемотів, шимпанзе, леопардів, дуїкерів та різні види мавп. [12]
Алкоголь[ред. | ред. код]
Ліберія виробляє, імпортує та споживає деякі стандартні сорти пива та спиртних напоїв, але тут популярне і традиційне пальмове вино, виготовлене з ферментованого соку пальми. Пальмове вино можна пити як є, використовувати замінником дріжджів в хлібові або як оцет після того, як воно зіпсувалося.[13] Місцевий ром також зроблений з цукрової тростини і називається «тростинний сік» [14] або «гана гана».[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Baking Recipes of Liberia. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ John Mark Sheppard. Cracking the Code: The Confused Traveler's Guide to Liberian English. — eBookIt.com, 2013. — С. 31-. — ISBN 978-1-4566-1203-0.
- ↑ Patricia Levy; Michael Spilling. Liberia. — Marshall Cavendish, 2008. — С. 123. — ISBN 978-0-7614-3414-6.
- ↑ Celtnet Liberian Recipes and Cookery. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Liberia. Food in Every Country. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 27 серпня 2013.
- ↑ FAO Plant Protection Bulletin. — Food and Agriculture Organization of the United Nations, 1988.. - «Les plantes fortement attaquees sont le gombo, I'aubergine, le« bitter ball », le niebe et le piment,».
- ↑ Sue Mainka; Mandar Trivedi. Links Between Biodiversity Conservation, Livelihoods and Food Security: The Sustainable Use of Wild Species for Meat. — IUCN, 2002. — С. 47-. — ISBN 978-2-8317-0638-2.
- ↑ Kevin Hillstrom; Laurie Collier Hillstrom. Africa and the Middle East: A Continental Overview of Environmental Issues. — ABC-CLIO, 2003. — С. 162-. — ISBN 978-1-57607-692-7.
- ↑ Modadugu V. Gupta; Devin M. Bartley; Belen O. Acosta. Use of Genetically Improved and Alien Species for Aquaculture and Conservation of Aquatic Biodiversity in Africa. — WorldFish, 2004. — С. 6. — ISBN 978-983-2346-27-2.
- ↑ Quipu Mai Yuan. PT99 The Childhood River. — Xlibris Corporation[en], 2010. — С. 99. — ISBN 978-1-4535-4047-3.
- ↑ FPA — PUL, SWAL Open Book of Condolence for Numennie Williams. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ «Poaching in Liberia's Forests Threatens Rare Animals», Anne Look, [[Voice of America]] News, May 08, 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2021.
- ↑ Henk Dop; Phillip Robinson. Travel Sketches from Liberia: Johann Büttikofer's 19th Century Rainforest Explorations in West Africa. — BRILL, 2012. — С. 511-. — ISBN 90-04-23347-4.
- ↑ Mary H. Moran. = n_PSBQAAQBAJ&pg=PA125 Liberia: The Violence of Democracy. — University of Pennsylvania Press, 2013. — С. 125-. — ISBN 0-8122-0284-8.
- ↑ The Rum Shop at the End of the Universe - Roads & Kingdoms. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 19 жовтня 2017.
