Людвіг Фердинанд цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург

Людвіг Фердинанд цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург
нім. Ludwig Ferdinand Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburg
Народився 4 квітня 1910(1910-04-04)[1]
Бад-Берлебург, Зіген-Віттгенштайн, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 22 листопада 1943(1943-11-22)[1] (33 роки)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання оберст
Рід House of Sayn-Wittgenstein-Berleburgd
Батько Richard, 4th Prince of Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1]
Мати Madeleine Prinzessin zu Löwenstein-Wertheim-Freudenbergd[1]
У шлюбі з Friederike Juliane Prinzessin zu Salm-Horstmard
Діти Prince Ludwig Ferdinand of Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Marita Prinzessin zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Otto-Ludwig Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1], Johann Stanislaus Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1] і Ulrike-Christine Madeleine Rosy Editha Olga Ingetrud Sabine Prinzessin zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Герб
Герб

Принц Людвіг Фердинанд Пауль Франц Станіслав Ульріх Отто Людольф цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург (нім. Ludwig Ferdinand Paul Franz Stanislaus Ulrich Otto Ludolf Prinz zu Sayn-Wittgenstein-Berleburg; 4 квітня 1910 — 22 листопада 1943) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник дуже давнього князівського роду. 1 квітня 1930 року вступив в рейхсвер. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни, командир 35-го розвідувального дивізіону 35-ї піхотної дивізії. Під час Французької кампанії особисто знищив ворожий танк. З 1 червня 1943 року — командир артилерійського полку «Південь». Загинув у бою від прямого влучання снаряду. Похований на військовому цвинтарі «Гегевальд», який знаходився за 2 кілометри на південь від Житомира. Через десятиліття його син принц Отто-Людвіг знайшов цвинтар і передав під опіку Народного союзу німецьких військових поховань.

Сім'я[ред. | ред. код]

5 серпня 1935 року одружився з принцесою Фредерікою Юліаною цу Зальм-Горстмар. В пари народились 5 дітей: Маріта (1936), Отто-Людвіг (1938), Йоганн-Станіслав (1939), Людвіг-Фердинанд (1942) і Ульріка-Крістіна (1944).

Шурином Людвіга був принц Карл Вальрад цу Зальм-Горстмар, який першим повідомив сестру про загибель її чоловіка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Lundy D. R. The Peerage
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людвіг_Фердинанд_цу_Зайн-Віттгенштайн-Берлебург&oldid=37468072