Львівський палац мистецтв
| Львівський палац мистецтв | |
|---|---|
| м. Львів, вул. Коперника, 17 | |
 | |
| Архітектор | Василь Каменщик |
| Замовник | Львівський міськвиконком |
| | |
| Збудовано | 1987 |
| | |
Льві́вський пала́ц мисте́цтв — виставковий комплекс, розташований у центрі міста Львова, на вулиці Коперника, 17.
Розпочав роботу в 1996 році. У чотириповерховій будівлі міститься 12 експозиційних залів площею понад 3,6 тисяч м², найменший з яких — 50,2 м², а найбільший — 795 м². Висота деяких залів — понад 8 метрів. Загальна площа 8,7 тисяч м². Перед палацом улаштована площа для акцій просто неба. Конференц-зал на 200 місць обладнаний сценою і пристосований для проведення концертів, конференцій, показу моделей. Є також понад 50 службових приміщень, гардероб, ресторан, кав'ярня. Виставкові зали поєднані між собою внутрішнім відкритим простором для полегшення орієнтації. У палаці виставляються художники, проходять промислові та бізнес-виставки.
Будівлю споруджено за проектом Василя Каменщика, розробленим у 1987 році на замовлення Львівського міськвиконкому. Участь у проектуванні взяли також: інженер В. Куліковський, архітектори В. Іванський, З. Підлісний, І. Білякова. Будівля композиційно та за стилем підпорядкована Палацу Потоцьких, що розташований поруч, збережено лінію забудови вулиці Коперника. Фасад прикрашений символічним горельєфом, із зображенням святого Луки (скульптори Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук).
7 березня 2004 року у приміщенні палацу мистецтв відкрилася кімната-музей Тараса Григоровича Шевченка. У березні 2006 року, під час урочистих Шевченківських святкувань, музеєві присвоєне звання громадського та відтоді це є «Народний музей Тараса Шевченка у Львові».[1]
У березні 2014 року на фасаді палацу мистецтв майстерня «Фабрика мистецтв» встановила погруддя шести митців — скульптора Іоана Пінзеля (автор — Іван Самотос), поета Тараса Шевченка (автор — Йосип Садовський), скульптора і художника Олександра Архипенка (автор — Любомир Яремчук), маляра Федора Сеньковича (автор — Теодозія Бриж), художника Михайла Бойчука (автор — Микола Посікіра) та живописця Олекси Новаківського (автор — Емануїл Мисько). 7 квітня 2014 року їх освятили.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Народний музей Тараса Шевченка у Львові. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
- ↑ Пакош І. (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Бевз М., Бірюльов Ю., Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Львівський палац мистецтв — архітектурна прем'єра року // Архітектурний вісник. — 1997. — № 1 (2). — C. 21—22.
Посилання[ред. | ред. код]
- Музей Тараса Шевченка у Львівському палаці мистецтв // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 352-353.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
