Лхаса

Лхаса; ལྷ་ས་
	палац Поталапалац Потала
	Основні дані
	29°38′44″ пн. ш. 91°08′26″ сх. д. / 29.64575670002777841° пн. ш. 91.1408186000277851° сх. д.Координати: 29°38′44″ пн. ш. 91°08′26″ сх. д. / 29.64575670002777841° пн. ш. 91.1408186000277851° сх. д.
Країна	КНР
Регіон	Тибет
Столиця для	Тибетський автономний район
Поділ	Lhasa Districtd, Лхюнжубd, Дамшунгd, Ньємоd, Чюшюd, Долунгдеченd, Dagzê Districtd, Мажокунггарd;
Засновано	633
Площа	29 634,01 км²
Населення	257,400 (2004)
Висота НРМ	3650 м
Міста-побратими	Бейт-Шемеш, Еліста
Телефонний код	(86) 0891
Часовий пояс	UTC+8
GeoNames	1280737
OSM	r2745046 ·R
Поштові індекси	850000
	Міська влада
Вебсайт	www.lasa.gov.cn
	Мапа
	Лхаса Лхаса (Китайська Народна Республіка)
	Лхаса Лхаса (Тибет)
	Лхаса у Вікісховищі

Лха́са (тиб. ལྷ་ས་, lha-sa; кит. 拉萨, Ла-са, «Заборонене місто») — столиця автономної області Тибету, Китай.

Написання і вимова Лха́са відповідає тибетській, Ла́са — китайській та англійській мовам.

Історія[ред. | ред. код]

За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.

Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Ганден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).

Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (1617–1682), підкорив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.

Священне місто ламаїзму, було закрите для західних людей до 1904-го, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Воно було приєднано до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.

Європейці проникали в Лхасу рідко. До 1951 року половину міського населення становили монахи, загальна кількість була близько 25 000 осіб. Додатково близько 15 тисяч населяли сусідні монастирі. До 2004 року населення зросло до 257 000 осіб.

Населення[ред. | ред. код]

Населення міста Лхаса становить близько 250 тис. чоловік, а загальна кількість населення муніципалітету — 521,500, включаючи мігрантів та без урахування військового гарнізону. 100 000 чоловік складають мігранти.

За переписом 2000 року 81.6 % населення складають етнічні тибетці. В це число не входять солдати та неофіційні мігранти, більшість яких — китайці.

В останні роки проходила суттєва лібералізація економіки Китаю, чимало китайців поселилось також в околицях Лхаси, активізувавши місцеву економіку.

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто є кінцевою зупинкою високогірної залізниці протяжністю 1956 км, що з'єднує Лхасу з провінцією Цінхай і основною залізничною мережею Китаю. Через район міста проходять національні автомагістралі 308 та 109. За 62 км від міста розташований аеропорт Гонггар.

Промисловість[ред. | ред. код]

Виробництво: вироби ремесел і легка промисловість.

Культура[ред. | ред. код]

Історичні пам'ятники Лхаси представляють велике значення для світової культури. Це палац Потала, центральний храм Джоканг, великі монастирі Дрепунг, Сера та Ганден, монастир Рамоче, храм Чжефенг, літній палац Норбулінка, унікальна мечеть в тибетському архітектурному стилі, історична площа Баркхор та інші визначні місця.

Однак немало пам'ятників культури були зруйновані або були пошкоджені під час «культурної революції».

Для паломників в Лхасі є три кругових маршрути для ритуального обходу (кора) святих місць, це обхід Нангкор в храмі Джоканг, обхід Баркхор по старому місту, охоплюючи квартал з храмом Джоканг, та зовнішній обхід Лінгкор навколо всього міста. Додатково паломники обходять палац Потала. Під час кори паломники крутять молитовні барабани та читають мантри. Після модернізації міста зовнішній обхід Лінгкор перестав використовуватися.

Біля літнього палацу Далай-лами розташований найвищий у світі Зоопарк Лхаса.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).^[1]

Клімат Лхаси
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16	21	21	25	27	27	27	23	22	22	18	17	27
Середній максимум, °C	6	8	10	16	18	22	21	20	19	16	11	7	15
Середня температура, °C	−2	0	3	8	11	15	15	14	13	8	2	−1	7
Середній мінімум, °C	−10	−7	−3	1	4	8	10	9	7	1	−6	−9	0
Абсолютний мінімум, °C	−16	−16	−12	−7	−3	2	6	1	0	−7	−15	−20	−20
Норма опадів, мм	0	10	0	0	20	60	120	80	60	10	0	0	400
Днів з дощем	1	3	1	1	4	6	10	8	8	1	0	0	48
Вологість повітря, %	26	26	31	34	43	54	68	72	65	49	37	36	45
Джерело: Weatherbase

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Префектура поділяється на 3 райони та 5 повітів:

Карта
Ньємо Дамшунг Чюшю ① Лхюнжуб ② ③ Мажокунггар ① Долунгдечен ② Ченгуань ③ Дагцзе
Статус	Назва	Оригінал	Населення (2020)
Район	Дагцзе	达孜区	32 318
Район	Долунгдечен	堆龙德庆区	137 451
Район	Ченгуань	城关区	478 275
Повіт	Дамшунг	当雄县	47 900
Повіт	Лхюнжуб	林周县	50 596
Повіт	Мажокунггар	墨竹工卡县	49 511
Повіт	Ньємо	尼木县	29 989
Повіт	Чюшю	曲水县	41 851