Лукін Артур Львович
| Лукін Артур Львович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 5 березня 1931 |
| Смерть | 20 березня 2008 (77 років) |
| Країна (підданство) |  СРСР Україна |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут (1955) |
| Діяльність | архітектор |
| Нагороди |    |
Артур Львович Лукі́н (нар. 5 березня 1931, Москва — пом. 20 березня 2008, Донецьк) — український архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 5 березня 1931 року в місті Москві (нині Росія). 1955 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.
З 1961 року працював у інституті «Донбасцивільпроєкті» в Донецьку. Член КПРС з 1964 року. З 1988 року працював в інституті «Донецькпроєкті». Помер у Донецьку 20 березня 2008 року.
Роботи[ред. | ред. код]
- Серед реалізованих проєктів
- будинок відпочинку Новокраматорського машинобудівного заводу у місті Святогірську (1966);
- генеральний план і забудова міста Сьєнфуегоса на Кубі (1972);
- кафе «Донецьк» у Києві (1984);
- пансіонат «Сонячний камінь» у селі Морському Судацкої міськради Криму (1993);
- архітектурна частина пам'ятника Сергію Прокоф'єву у селі Сонцівці Донецької області;
- архітектурні частини пам'ятників Володимиру Леніну в містах Іловайську, Добропіллї, Макіївці;
- архітектурна частина погруддя космонавта Леоніда Кизима у місті Лимані Донецької області;
 Будівля Донецької ОДА. |
- у Донецьку
- комплекс житлових і громадських будинків (1970);
- будівля Донецької обласної державної адміністрації (1979—1983);
- готель «Люкс» (1985);
- інженерно-лабораторний корпус «Донгіпрооргшахтобуду» (1989);
- Інститут прикладної математики НАНУ (1990);
- квартал 138—139 на проспекті Ілліча (1990-ті);
- мечеть «Зірка пророка» (1990-ті);
- греко-католицька церква в Куйбишевському районі (1990-ті);
- офіс фірми «Київська Русь–20 століття» (1990-ті);
- реконструкція вулиці Артема (1998—2003);
- архітектурна частина пам'ятника Володимиру Дегтярьову (2001).
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Заслужений архітектор УРСР з 1981 року;
- Народний архітектор УРСР з 1986 року;
- Державна премія України в галузі архітектури за 2003 рік (за комплексну реконструкцію вулиці Артема в місті Донецьку)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 25 червня 2003 року № 548/2003 « Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003 року »
Література[ред. | ред. код]
- Лукін Артур Львович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Лукін Артур Львович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 371. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- В. Є. В'язовський. Лукін Артур Львович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
|
