Лукаш Гурницький
| Лукаш Гурницький | |
|---|---|
| пол. Łukasz Górnicki | |
 | |
| Народився | 1527[3][1][…] або 1527 Освенцим, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 22 липня 1603[1][2] Тикоцин, Підляське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Країна |  Річ Посполита |
| Діяльність | поет, бібліотекар, перекладач, письменник, священник |
| Alma mater | Ягеллонський університет і Падуанський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Magnum opus | Q9213257? |
| Посада | Королівський секретар, Тикоцинський старостаd і староста васильківськийd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Q81101957? |
| Брати, сестри | Q11814073? |
| |
Лукаш Гурницький (пол. Łukasz Górnicki; 1527—1603) — польський поет і прозаїк.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в м. Освенцім (нині місто в Польщі). Виховання та освіту здобув завдяки своєму дядькові, поету й гуманісту С. Генсьорці. Перебував на службі у королівських підканцлерів С. Мацієвського та Я. Пржебиського, краківського єпископа А. Зебжидовського. У 1557—59 навчався в Падуанському університеті (Італія), де пройнявся гуманістичними ідеями. Повернувшись у 1559 до Польщі, став королівським секретарем і бібліотекарем, нобілітований (див. Нобілітація) 1561, одержав Тікоцінське староство (див. Староство). Автор книги «Придворний польський» (Краків, 1565), що був переробкою і перекладом з італійської твору Б. Кастігліоні (1528). Перекладач текстів давньоримського філософа Сенеки (1 ст. н. е.), автор політичних памфлетів «Розмова поляка з італійцем», «Дорога до справжньої свободи» (видані посмертно 1616 і 1650), де виступив як прихильник сильної королівської влади й засуджував т. зв. золоту шляхетську вільність. Написав історичну хроніку, яка охоплює виклад подій у Короні Польській від 1538 до 1572 (видано посмертно, Краків, 1637). Опублікував у латинській транскрипції уривок із Біблії, ймовірно, з Острозької Біблії, дотримуючись української фонетики.
Гурницького вважають одним із кращих польських письменників 16 ст. Його «Придворний польський» не раз перекладався, був відомий на українських землях, зберігався у бібліотеках ще у 18 ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ ISNI — 2012.
- ↑ Swartz A. Łukasz Górnicki — 2007.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.Автор: О.М. Дзюба.; url: http://history.org.ua/?termin=Gurnycky_L; том: 2
- Ісаєвич Я. Д. Українське книговидання. Витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002.
- Słownik Biograficzny historii powszechnej. — Warszawa, 1968.