Лоїс Макмастер Буджолд

Лоїс Макмастер Буджолд
англ. Lois McMaster Bujold
Народилася 2 листопада 1949(1949-11-02) (74 роки)
Коламбус, Огайо
Громадянство США США
Національність американка
Діяльність прозаїкиня
Alma mater Університет штату Огайо і Upper Arlington High Schoold
Мова творів англійська
Роки активності з 1983
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus цикл «Сага про Форкосіганів»
цикл «Шаліон»
Премії Г'юго, Неб'юла, Локус
Сайт: The Bujold Nexus — сторінка Лоїс Макмастер Буджолд

CMNS: Лоїс Макмастер Буджолд у Вікісховищі
Див. також: Макмастер

Лоїс Макмастер Буджолд (англ. Lois McMaster Bujold; нар. 2 листопада 1949, Коламбус, Огайо) — американська письменниця-фантастка. Володарка численних літературних відзнак, зокрема, 4 премій і 10 номінацій на «Г'юго» за найкращий роман. Прославилась як авторка циклу фантастичних творів про Майлза Форкосигана. За заслуги перед жанром Буджолд нагороджено премією «Гросмейстер фантастики» (2020).

Життєпис[ред. | ред. код]

Лоїс Буджолд народилася в Коламбусі, штат Огайо, у 1949. В 1967 закінчила вищу школу міста Верхній Арлінгтон (Upper Arlington High School). З 1968 до 1972 навчалася в Університеті Штату Огайо. Народила двох дітей: Анну (1979) і Пола (1981). З 1980 до 1995 мешкала в місті Маріон, Огайо. В 1995 сім'я переїхала в Міннеаполіс, штат Міннесота.

З дитинства була ненаситною читачкою. Дитячу наукову фантастику почала читати в дев'ять, успадкувавши пристрасть до неї від батька, професора та інженера, що часто купував фантастичні журнали та інші подібні цікавинки.

Літературна кар'єра[ред. | ред. код]

Перші твори написала у школі. У восьмому класі, наслідуючи улюбленим письменникам, з найкращою подругою Лілліан Стюарт вигадували різні фрагментарні історії та епізоди. Знаменною подією для 15-річної Лоїс стала подорож Європою автостопом зі старшим братом. В коледжі вибрала англійську профілюючим предметом в коледжі, але пізніше втратила інтерес до неї. Пізніше брала участь в шеститижневому біологічному навчальному турі Східною Африкою.

Після коледжу працювала фармацевткою у лікарні Університету Штату Огайо. Коли її подруга Лілліан Стюарт Карл почала писати й продала перше оповідання, безробітна і з двома дітьми Лоїс Буджолд також звернулась до письма. Попрактикувавшись на повісті, почала роботу над першим романом з допомогою і порадами Лілліан і Патриції Рід, письменниці в жанрі фентезі з Міннеаполіса. Насичений період навчання вимогливому мистецтву письма складався з постійного переписування і врахування редакторських правок.

Роман «Уламки честі» (англ. Shard of Honor) був закінчений в 1983 р.; другий — «Учень воїна» (англ. Warrior’s Apprentice) — в 1984; третій — «Етан із планети Ейтос» (англ. Ethan of Athos) у 1985 р. Всі три романи належали до «Саги про Форкосіганів», яка складає основний доробок авторки. Також Буджолд написала кілька оповідань, з якими мала намір вийти на ринок журналів. Наприкінці 1984 року три з них вдалося продати журналу Twilling Zone, це був перший професійний успіх. В жовтні 1985 всі три романи придбало видавництво Baen Books. Друком романи вийшли в червні, серпні і грудні 1986.

Четвертий роман «У вільному падінні» (англ. Falling Free) надрукував Analog Magazine взимку 1987-88 років і приніс першу Неб'юлу.

«Гори скорботи» (англ. The Mountains of Mourning) також з'явився в Analog Magazine і приніс Г'юго і Неб'юлу за найкращу повість 1989 року. А «Гра форів» (англ. Vor Game) і «Барраяр» (англ. Barrayar) отримали премії Г'юго один за одним — у 1991 і 1992 роках.

Книги Лоїс Макмастер Буджолд були перекладені на 14 мов. В 1992 з'явилася книга «Кільце духів» (англ. The Spirit Ring), написана в стилі історичного фентезі. Після чого письменниця повернулася до всесвіту і часу Майлза Форкосигана з книгою «Танок відображень» (англ. Mirror Dance), яка здобула Г'юго і Локус в 1995.

Роман «Цетаганда» (англ. Cetaganda) був опублікований спочатку в Analog Magazine — стартувавши у вересневому випуску 1995, а потім — в січні 1996 окремою книгою в видавництві Baen Books.

Перший редакторський досвід Лоїс Буджолд отримала в 1995 році, украдаючи з Рональдом Гріном антологію «Жінка на війні» («Woman at War») для видавництва Tor Books.

Продовженняи «Танка відображень» став роман «Пам'ять» (англ. Memory), опублікований у жовтні 1996 і номінований на Г'юго і Неб'юлу.

В червні 1998 року книга вийшла «Комарр» (англ. Komarr), яка отримала Minnesota Book Award в категорії «наукова фантастика й фентезі». Продовження книги «Комарр» — «Громадська компанія» (англ. A Civil Campaign) опубліковане в вересні 1999.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Сага про Форкосіганів[ред. | ред. код]

Фентезі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]