Лохвицький Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Лохвицький (рос. Александр Владимирович Лохвицкий; 1830 — 16 (28) травня 1884, Москва) — російський юрист, доктор права, присяжний повірений, дійсний статський радник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в 3-й Московській і 2-й Петербурзькій гімназіях. У 1851 році закінчив юридичний факультет Московського університету. У 1855 році в Московському університеті захистив дисертацію «Про полонених за древнім російським правом в XV-XVII ст.» На здобуття ступеня магістра загальнонародного права. У 1856 році прослухав курс права в Гейдельберзі. За працю «Губернія, її земські та урядові установи» (СПб., 1864) удостоєний ступеня доктора державного права.

Викладав в Рішельєвському ліцеї: ад'юнкт (з 10.10.1856), професор (з 31.12.1856) — читав курси енциклопедії законодавства та історії російського права. Переїхавши до Петербурга, читав лекції з енциклопедії законознавства в Імператорському Олександрівському ліцеї (1861—1867) та у військово-юридичній академії.

З 1866 р разом з професором О. П. Чебишовим-Дмитрієвим видавав і редагував газету «Судовий Вісник». У 1869 році залишив державну службу, став присяжним повіреним. З 1874 р проживав у Москві, був одним з відомих адвокатів.
Похований в некрополі Новодівочого монастиря в Москві.

Родина[ред. | ред. код]

• Діти: Микола, Надія, Мірра

Див. також[ред. | ред. код]

• Шмирки

Посилання[ред. | ред. код]

• Лохвицький О. В. [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 526. — ISBN 966-7492-03-6.